Чарльз Спенсер різко оцінив фільм про принцесу Діану з Крістен Стюарт

Брат принцеси Діани Чарльз Спенсер відверто висловився про фільм «Спенсер», у якому Крістен Стюарт зіграла його покійну сестру. Він високо оцінив акторську майстерність виконавиці, однак саму стрічку назвав невдалою. Така оцінка привернула увагу шанувальників британської королівської родини, адже Спенсер багато років залишається одним із найближчих родичів Діани та має власне бачення її характеру, життя й переживань.

Фільм режисера Пабло Ларрейна вийшов у 2021 році. Стрічка не ставила за мету послідовно переказати всю біографію принцеси Уельської. Натомість автори зосередилися на короткому, але емоційно напруженому періоді її життя. Події розгортаються під час різдвяних канікул у королівській резиденції, коли Діана дедалі гостріше відчуває самотність, тиск протоколу та кризу у шлюбі з принцом Чарльзом.

Чарльз Спенсер розповів про свої враження під час розмови з журналісткою Тіною Браун на заході, присвяченому його мемуарам. За його словами, він випадково переглянув «Спенсер» під час авіаперельоту. Спочатку чоловік поставився до перегляду з обережністю, оскільки Голлівуд неодноразово інтерпретував образ його сестри, далеко не завжди враховуючи реальні обставини її життя.

Попри критичне ставлення до фільму, Спенсер особливо відзначив гру Крістен Стюарт. Він зауважив, що акторка не має очевидної зовнішньої схожості з Діаною, але змогла передати її внутрішню сутність. На думку брата принцеси, Стюарт дуже точно відчула емоційний стан героїні, її вразливість, напруження та здатність приховувати біль за зовнішньою стриманістю.

Що Чарльз Спенсер сказав про гру Крістен Стюарт

Оцінка Чарльза Спенсера виявилася неоднозначною. Він фактично розділив акторську роботу та сам фільм, назвавши виконання ролі надзвичайно сильним, а картину загалом невдалою. Такий підхід показує, що його вразила не буквальна схожість Стюарт із Діаною, а її здатність передати особливу манеру поведінки принцеси.

Для ролі Крістен Стюарт довелося відтворити не лише зовнішні риси Діани, а й цілий комплекс психологічних деталей. Її героїня майже постійно перебуває під наглядом королівської сім’ї, персоналу та камер. Водночас усередині вона переживає глибоку кризу, пов’язану з розпадом шлюбу, втратою свободи й відчуттям, що її особисте життя більше їй не належить.

Акторка грає Діану стримано, часто використовуючи погляд, паузи та ледь помітні зміни в міміці. У фільмі чимало сцен, де героїня майже не говорить, проте її емоційний стан залишається зрозумілим глядачеві. Саме цю внутрішню напругу, за словами брата принцеси, Крістен Стюарт вдалося передати особливо переконливо.

Роль у «Спенсері» стала одним із найпомітніших етапів кар’єри Стюарт. За перевтілення в принцесу Діану вона отримала номінацію на премію «Оскар» у категорії «Найкраща акторка». Її роботу також відзначали на інших престижних кінематографічних преміях. Хоча нагороди не змінили суперечливого ставлення до самої стрічки, вони підтвердили, що виконання головної ролі вважають одним із головних досягнень фільму.

Водночас «Спенсер» від самого початку викликав дискусії. Частина глядачів очікувала біографічної драми з чіткими фактами та відомими подіями, тоді як Пабло Ларрейн створив радше психологічну притчу. Режисер навмисно використовує символи, тривожну атмосферу, повторювані мотиви та елементи майже сюрреалістичної оповіді. Через це картина може здаватися віддаленою від традиційного уявлення про історію принцеси Діани.

Чому фільм про Діану викликав суперечки

Основна претензія до стрічки полягає в тому, що вона поєднує реальних історичних персонажів із художніми припущеннями. Глядачі бачать не детальний літопис життя Діани, а суб’єктивне зображення кількох днів, упродовж яких її душевний стан поступово погіршується. Фільм торкається тем психічного здоров’я, розладів харчової поведінки, самотності та прагнення звільнитися від суворих правил.

Такий підхід дозволив творцям показати принцесу не лише як відому публічну постать, а як людину, яка намагається повернути контроль над власним життям. Однак для родини Діани подібна інтерпретація могла бути особливо складною. Чарльз Спенсер неодноразово наголошував, що його сестра була значно складнішою особистістю, ніж образ, який часто створюють у кіно й на телебаченні.

Окремо Чарльз Спенсер згадав серіал «Корона», присвячений історії британської монархії. Він зізнався, що не дивився цей проєкт, тому не може повною мірою оцінити акторські роботи виконавиць ролі Діани. У четвертому сезоні принцесу зіграла Емма Коррін, а в п’ятому та шостому сезонах цей образ втілила Елізабет Дебікі.

Попри те що Спенсер не переглядав серіал, він знає про численні нагороди та схвальні відгуки на адресу акторок. На його думку, якщо виконавиця отримує таке визнання, то, ймовірно, добре впоралася із завданням. Проте особисто він не став робити остаточних висновків, оскільки не бачив серіал і не хотів оцінювати його лише за відгуками.

Порівняння «Спенсера» та «Корони» демонструє, наскільки по-різному можна зображати одну й ту саму історичну постать. Серіал прагне охопити тривалий період і показати Діану в контексті розвитку монархії, її шлюбу та суспільної ролі. Фільм Пабло Ларрейна, навпаки, зосереджується на внутрішньому світі героїні та створює майже камерну історію про кілька переломних днів.

Коментарі Чарльза Спенсера пролунали на тлі презентації його мемуарів «Лебедина пісня: Діана, моя сестра». У книзі він ділиться особистими спогадами про дитинство, родину та стосунки із сестрою. Для читачів ці мемуари стали можливістю побачити принцесу Діану не крізь призму камер, королівських церемоній чи художніх сценаріїв, а очима людини, яка знала її задовго до світової слави.

Його різка оцінка фільму не применшує впливу «Спенсера» на сучасне кіно. Стрічка стала однією з найобговорюваніших спроб показати психологічний стан принцеси Діани та продемонструвала, наскільки складно перенести реальну трагедію на екран. Для одних глядачів картина виявилася надто абстрактною, для інших її незвичайна форма стала головною перевагою.

Висловлювання Чарльза Спенсера вкотре нагадало, що будь-який фільм про принцесу Діану неминуче стикається з питанням достовірності. Навіть переконлива акторська гра не може повністю відтворити особистість людини, чиє життя десятиліттями обговорювали мільйони людей. Саме тому «Спенсер» залишається не класичною біографією, а художнім поглядом на самотність, тиск слави та прагнення Діани знайти власний голос.