Чому F-16 та Mirage не змогли перехопити ракети і дрони: у Повітряних Силах назвали причину

У нічній або ранковій оперативній обстановці надзвичайно важливу роль відіграють погодні умови. За офіційними повідомленнями, головною перепоною для успішного реагування стало те, що погана видимість серйозно ускладнила роботу як наземних сил, так і авіації. Саме через сильний сніг та щільну хмарність не вдалося у повному обсязі задіяти наявні ресурси для відбиття атак.

Чому F-16 та Mirage не змогли перехопити ракети і дрони: у Повітряних Силах назвали причину

Повідомлення з командування підтверджують, що F-16 та Mirage були підняті на перехоплення, але фізичні умови польоту зробили виконання завдань небезпечним або неефективним. Основна причина — обмежена видимість, яка перетворює навіть сучасні прилади на менш надійні засоби виявлення та наведення. Як зазначили у пресслужбі, за умов інтенсивного снігу і щільної хмарності знижується ефективність сенсорів, а ризики зіткнення з перешкодами або втрати цілі зростають.

Технічні та тактичні обмеження під час негоди

Навіть найсучасніші літаки, оснащені передовими радіолокаційними та оптичними системами, мають межі ефективності. У разі сильної хмарності та випадання снігу знижується дія оптичних систем і ускладнюється робота радарів через відбиття сигналів від погодових утворень. Окрім того, мобільні мережі зв'язку та системи наведення безпілотників можуть зазнавати помилкових сигналів. Через це Повітряні Сили ухвалили рішення не наражати екіпажі на зайвий ризик і не використовувати повний набір маневрів для перехоплення. Тактика передбачає баланс між спробою знищити загрозу та можливими втратами своїх платформ.

Не менш важливим фактором є координація з наземними підрозділами. Мобільні вогневі групи, що також залучаються до протиповітряної оборони, в умовах поганої видимості мають ускладнений прицільний вогонь і зменшену можливість ідентифікації цілей. У підсумку система повітряного оборонного реагування працює в умовах зниженого загального ефекту, коли найкраще рішення — утриматися від високоризикових дій, що можуть погіршити ситуацію.

Наслідки та можливі шляхи мінімізації ризиків

Наслідки таких погодних обмежень відчутні на кількох рівнях. По-перше, знижується оперативна гнучкість і реактивність підрозділів. По-друге, ворог може використовувати погану видимість як тактичну перевагу для пошуку слабких місць у системі оборони. По-третє, є ризик політичних та інформаційних наслідків — громадськість очікує адекватної реакції, а відсутність перехоплення часто породжує запитання до військового керівництва.

Щоб мінімізувати такі ризики, у військовому середовищі обговорюють декілька шляхів: посилення інтеграції різних сенсорів (радарних, теплових, радіоелектронних), збільшення ролі наземних засобів розвідки та вогню в похмуру погоду, а також вдосконалення процедур взаємодії між авіацією та мобільними вогневими групами. Важливим залишається питання прогнозування та планування операцій з урахуванням метеоумов — завчасне визначення ризиків дозволяє коригувати розподіл сил та засобів.

У підсумку, офіційне пояснення з боку Повітряних Сил акцентує увагу не на технічній несправності літаків F-16 чи Mirage, а на зовнішніх обставинах — головним чином на поганій видимості, снігу та щільній хмарності. Це підкреслює, що навіть сучасна техніка має обмеження, і ефективність оборони залежить не лише від наявності платформ, а й від уміння адаптуватися до мінливих умов бою та погодних викликів.