«Енергетичного перемир’я» не буде, РФ використає морози для атак — експертка

Під час підготовки до чергового опалювального сезону в Україні з’являється дедалі більше сигналів, що повна пауза у ударах по критичній інфраструктурі неможлива. Замість примирення агресор може навмисно використовувати холод як додатковий важіль тиску. Таку думку висловлюють фахівці, які відстежують поведінку противника та аналізують операційні можливості.

Чому відкладеного припинення ударів чекати не варто

На тлі наростаючих дипломатичних ініціатив і закликів до гуманітарних пауз мало підстав вважати, що РФ відмовиться від системного ураження українських енергетичних об’єктів. Політична логіка агресора поєднується з прагматичною оцінкою ефективності таких ударів: прицільні атаки на енергетичну інфраструктуру критично знижують можливості держави швидко відновити нормальне функціонування житлово-комунальної сфери, промисловості та логістики.

Крім того, такі атаки одночасно виконують й інші завдання — деморалізація населення, створення проблем з опаленням і електропостачанням, підрив економіки. Саме тому експерти наголошують, що будь-які "перемир’я" в цій сфері мають бути підкріплені жорсткими механізмами контролю та гарантіями безпеки.

Мороз як посилюючий фактор

З приходом морозів вразливість стає ще вищою. Низка причин робить зиму особливо сприятливою для загострення: зростання споживання енергії, ускладнений доступ ремонтних бригад, збільшення кількості аварій через температурні навантаження. Усе це створює умови, коли атаки по трансформаторних підстанціях, повітряних лініях та електростанціях приносять максимальний ефект.

Крім фізичних ударів, можливе активне використання комбінованих тактик: кібератаки на системи диспетчерського управління, диверсійні удари по логістиці доставки пального та запасних частин, а також інформаційні кампанії для нагнітання паніки. Економічний тиск через тарифні та валютні маніпуляції також може супроводжуватися прямим руйнуванням критичної інфраструктури.

Наслідки та шляхи зниження ризиків

Наслідки для цивільного населення очевидні — без опалення, світла та стабільного водопостачання зростає ризик гуманітарної катастрофи. Крім того, масштабні аварії призводять до тривалих простоїв на підприємствах, руйнують ланцюги постачання та посилюють відтік інвестицій. Однак є й можливості для пом'якшення ударів.

Насамперед, необхідне посилення протидії до повітряних загроз та підвищення електромонтажної готовності: модернізація підстанцій, резервні генераторні потужності, мобільні тимчасові рішення для найвразливіших регіонів. Важливу роль грає також розподілена енергетика — розвиток локальних мереж, сонячної енергетики та систем зберігання енергії, які зменшують залежність від централізованої інфраструктури.

Міжнародна допомога у вигляді поставок генераторів, трансформаторів, пального та технологічних рішень залишається ключовою. Одночасно необхідні інвестиції у кібезахист енергетичних систем і підготовку аварійних бригад до роботи в складних погодних умовах. Комунікація з населенням — ще один важливий елемент: чіткі інструкції, плани евакуації, графіки відключень та заходи з утеплення житла допомагають знизити ризики для життя людей.

Фахівці та експерткаи також наголошують на важливості превентивної політики: створення резервних фондів, страхування критичних об’єктів, правове закріплення санкцій проти постачальників зброї й технологій агресора. Комплексний підхід — поєднання технічних, політичних і гуманітарних заходів — дозволяє готуватися до загострення саме в зимовий період.

Ситуація ще може змінитися, але поточні тренди вказують: без активних захисних і превентивних дій ризик масштабних збоїв у постачанні енергії взимку зростатиме. Українські органи влади, енергокомпанії та міжнародні партнери повинні координувати свої дії, щоб мінімізувати наслідки та зберегти життєво важливі сервіси для населення.