FT: Брюссель пропонує двоступеневий вступ України до ЄС з обмеженими правами

Нещодавній матеріал Financial Times відновив дискусію про можливе оновлення механізмів включення країн до ЄС. За доступними відомостями, у Брюсселі опрацьовують варіанти, які можуть відступати від класичної процедури вступу, що діяла з початку 1990‑х років. Ідеться про модель, яка передбачає двоступеневий підхід: формальне інтегрування Україна у структури ЄС з обмеженим набором повноважень, зокрема без повноцінного права голосу на самітах лідерів і засіданнях міністрів.

FT: Брюссель пропонує двоступеневий вступ України до ЄС з обмеженими правами

Згідно з описом пропозицій, перший етап може надати членство в юридичному сенсі, але з утриманням низки ключових повноважень на рівні прийняття рішень. Такий формат дозволив би відразу закріпити політичну та економічну прив’язаність України до європейських інституцій, водночас залишаючи за визначеними органами ЄС право голосу повністю або частково. Автори ідей аргументують це потребою швидкої стабілізації та підтримки, а також необхідністю перегляду застарілих процедур, які формувалися в інший історичний період.

Механізм, переваги та можливі обмеження

Практична реалізація такого підходу потребуватиме точного визначення переліку прав і обовʼязків на кожному етапі. Наприклад, на початковому етапі членство могло б забезпечити доступ до програм фінансової допомоги, торгових режимів і координації безпеки, але не надавати повного права участі в голосуваннях щодо бюджету, зовнішньої політики чи розширення компетенцій. Серед переваг — швидка юридична гарантія підтримки, збереження транзитних шляхів для реформ та зменшення невизначеності для інвестицій. Серед ризиків — обмежена політична субʼєктність, ризик фрагментації вимог до реформ і можливі юридичні ускладнення у відносинах між національними урядами та інституціями ЄС.

Ключовою залишається питання довіри: чи погодиться суспільство та політичні еліти України прийняти етапність, яка де-факто обмежуватиме вплив на рішення, що можуть прямо стосуватися національних інтересів. Також важливо, як така модель сприйматиметься іншими членами ЄС, які мають право вето у питаннях широких інституційних змін.

Реакції та подальші кроки

Ініціатива вже викликала широкий резонанс серед країн-членів, експертів і політиків. Чимало столиць підтримують ідею гнучкості в процедурах, зазначаючи, що існуючі механізми не завжди відповідають сучасним викликам. Водночас є уряди, які побоюються встановлення прецеденту для інших кандидатів і потенційної легітимізації «різних швидкостей» ЄС. Для юридичного впровадження потрібна буде широка політична домовленість — можливо, навіть зміни до договорів або прийняття тимчасових рамок прийому нових членів.

Незалежно від остаточного варіанту, ключовим залишається збереження прозорих критеріїв і чітких механізмів контролю виконання зобовʼязань. Для Україна важливо, щоб будь-яка нова формула забезпечувала не лише символічну близькість до Європи, а й реальні інструменти для захисту суверенних інтересів та просування реформ. Термінові кроки, дипломатичні консультації та публічні дискусії вимагають чіткого графіка, щоб уникнути тривалої невизначеності для громадян і бізнесу.

Поки що йдеться про попередні пропозиції та сценарії. Подальший розвиток подій залежатиме від політичної волі ключових столиць, оцінки ризиків і вигод, а також від здатності інституцій ЄС адаптуватися до нових реалій без втрати керованості та легітимності рішень.