Як Україні вистояти 2026 року: експерт розповів про ключовий фактор на фронті

В умовах тривалої війни питання стійкості держави в найближчі роки стає ключовим для планування як військових, так і цивільних ресурсів. Виконавчий директор Українського центру безпеки Дмитро Жмайло звернув увагу на один основний фактор, який може визначити, чи зможе Україна вистояти у 2026 році — йдеться про збільшення щодобових втрат противника. Це твердження вимагає не лише тактичного розуміння поля бою, але й комплексного підходу до стратегії, логістики та міжнародної підтримки.

Чому саме щодобові втрати мають таке значення

Коли говорять про щодобові втрати противника, мають на увазі не лише число вбитих або поранених, а й втрати техніки, боєприпасів, мобілізаційного потенціалу та морального стану. Збільшення цих показників у довгостроковій перспективі здатне знизити наступальний потенціал російської армії, уповільнити її операції та створити оперативні можливості для контрнаступу. Але досягнення такого ефекту вимагає скоординованих дій на кількох фронтах одночасно: від підготовки особового складу до ефективних систем розвідки, від модернізації виробництва боєприпасів до посилення систем протиповітряної оборони.

Тактичні і стратегічні кроки, які можуть посилити позиції

На тактичному рівні важливі інструменти — це точні удари по логістичних вузлах, знищення запасів пального і боєприпасів противника, ураження вузлів командування та систем звʼязку. Водночас стратегічний підхід включає посилення розвідки, інформаційну перевагу та удосконалення протидії безпілотним і ракетним загрозам. Інвестиції в систему навчання, швидке перенавчання резервів та розбудова мобільних ударних груп здатні підвищити ефективність використання наявних ресурсів. Паралельно з військовими заходами необхідно активніше залучати міжнародну підтримку — як технічну, так і фінансову. Підвищення темпів постачання боєприпасів і систем ППО, координація розвідувальних даних з партнерами збільшують шанси зберегти стратегічну ініціативу.

Політичні, економічні та гуманітарні аспекти

Будь-яка війна має не лише військовий вимір. Щоб Україна вистояла у 2026 році, потрібно забезпечити стійкість економіки, стабільність громадського порядку і захист критичної інфраструктури. Посилення безпеки на фронті має супроводжуватися програмами підтримки переселенців, відновленням підприємств та гарантуванням соціального захисту. Політична єдність, прозоре управління ресурсами і боротьба з корупцією значно підсилять внутрішню стійкість країни і підвищать ефективність військових витрат. При цьому гуманітарні наслідки ескалації втрат з обох боків повинні залишатися в центрі міжнародної уваги: зменшення цивільних жертв і забезпечення доступу до медичної допомоги — пріоритети, які не варто ігнорувати.

Рекомендації експертів, серед яких і висловлення Дмитра Жмайла, зводяться до того, що ключовий фактор на фронті — це не лише нарощування ударної потужності, а постійне підвищення ефективності її застосування. Збільшення щодобових втрат противника може стати вирішальним чинником, але для цього потрібні послідовні рішення: інтеграція розвідданих, швидка адаптація тактик, стабільне постачання боєприпасів і міжнародна кооперація. Без цих елементів навіть найсильніший тактичний успіх ризикує залишитись локальним і тимчасовим.

У фіналі варто підкреслити: підготовка до 2026 року — це комплексне завдання, яке потребує тривалої роботи на всіх рівнях. Внутрішня мобілізація ресурсів, модернізація оборонної промисловості, посилення міжнародних звʼязків та увага до соціальної стабільності — усе це разом збільшує шанси України вистояти й досягнути стратегічних цілей на фронті та в політиці.