Європу треба рятувати від самої себе: у Швеції зробили гучну заяву про Трампа і війну

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Європа стоїть перед складним вибором: продовжувати покладатися на старі інституції і зовнішню підтримку чи нарешті взяти відповідальність за власну безпеку і майбутнє. Європейським лідерам час припинити оглядатися на Вашингтон та Брюссель і почати діяти значно жорсткіше, адже звична стабільність перетворюється на небезпечну бюрократію. Остання гучна заява зі Швеції про Трампа і загрозу війни лише підкреслює: питання безпеки більше не можна ігнорувати.

Європу треба рятувати від самої себе: у Швеції зробили гучну заяву про Трампа і війну

Шведська заява викликала широку дискусію по всьому континенту. У ній пролунала чітка думка про те, що Європа повинна перестати сприймати свою безпеку як щось гарантоване зовнішніми союзниками. Швеція, країна з довгою історією нейтралітету та останніх років активної позиції у питаннях безпеки, наголосила на необхідності перегляду старих підходів. При цьому підкреслюється, що навіть дружні держави можуть змінювати пріоритети, а політичні цикли за океаном здатні впливати на рівень підтримки у ключовий момент.

Чому не можна лише чекати на рішення ззовні

Критика звернена не проти партнерства як такого, а проти пасивності. Залежність від зовнішніх рішень і дедалі ширша бюрократична взаємозалежність призводять до затримок у реагуванні на загрози. Вашингтон може переосмислити свою позицію, а Брюссель — опинитися в тупику через внутрішні суперечності між країнами-членами. В таких умовах критично важливо, щоб європейські столиці змогли ухвалювати оперативні рішення: від посилення обороноздатності до формування незалежної енергетичної політики.

Коли мова йде про ризик ескалації, зокрема у контексті конфліктів поруч з кордонами Європи, будь-яке зволікання може коштувати надто дорого. Тому експерти з безпеки радять переглянути підходи до мобілізації ресурсів, посилення прикордонного контролю, інвестицій у критичну інфраструктуру та розвиток місцевого оборонно-промислового комплексу. Це не означає відмову від альянсів — це означає вміння діяти самостійно, коли потрібно.

Що це означає для політики та суспільства

Політичні наслідки заяви зі Швеції очевидні: потрібен діалог про нову європейську стратегію безпеки, яка поєднувала б спільні зобов'язання та національну відповідальність. Трамп і подібні йому політики за океаном часто нагадують, що гарантій на довгий термін ніхто не дає. Тому країни Європи повинні посилити координацію між собою, але й водночас інвестувати у власні можливості — від розвідки до кіберзахисту.

Суспільство також має роль: громадяни повинні бути поінформовані про ризики та необхідні заходи, готові підтримати витрати на оборону та адаптацію економіки. Енергонезалежність, стратегічні запаси, розвиток локальних технологій та підготовка цивільних служб — усе це важливі кроки на шляху до стійкості. Політики, які пропонують прості рецепти, ризикують втратити довіру у складні моменти.

У короткостроковій перспективі Європі потрібно зміцнювати механізми швидкого реагування на кризу та зменшувати операційну залежність від зовнішніх рішень. У довгостроковій — формувати систему, де рішення ухвалюються прозоро, з врахуванням інтересів як великих, так і малих країн. Це вимагатиме політичної сміливості та готовності до перерозподілу ресурсів.

Заява зі Швеції — це не лише політичний тривожний дзвінок, а й шанс для Європи переосмислити власний шлях. Якщо континент відповість на виклик реформами та зміцненням власної спроможності, він зможе захистити себе незалежно від того, як складуться міжнародні політичні розклади та чи хтось із світових лідерів, на зразок Трампа, змінить курс.

Насамперед зміни потребують рішучості від лідерів та розуміння серед населення: безпека — це не розкіш і не привілей, а основа для економічного розвитку і стабільності. Європа може бути сильною, але для цього вона має почати діяти зараз — не чекати відповіді від інших, а формувати власну долю.