Імпорт електроенергії з ЄС не рятує від відключень — експерт назвав причини

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Закупівля електроенергії в Європі дійсно дає короткострокове полегшення для української енергосистеми, але далеко не усуває ризик чергових відключень. Експерти зауважують, що імпорт виступає важливим інструментом стабілізації, проте має низку обмежень, через які повністю позбутися аварійних вимкнень не вдасться. У матеріалі розглянуто головні причини та можливі кроки, які варто робити, аби зменшити частоту відключень і підвищити довгострокову стійкість енергосистеми.

Імпорт електроенергії з ЄС не рятує від відключень — експерт назвав причини

За словами спеціалістів, імпорт електроенергії з ЄС є лише одним із складників комплексної відповіді на енергетичну кризу. Він допомагає покрити дефіцит у пікові періоди і згладжувати цінові коливання, проте не вирішує кореневі проблеми, які спричиняють відключення. Однією з ключових перешкод називають обмежену пропускну здатність міждержавних ліній та черги на транзит, через що імпорт не завжди може прийти туди і тоді, де він найбільше потрібен.

Ще один фактор — технічний стан внутрішньої енергосистеми. Пошкоджена інфраструктура, застарілі мережі і генерація, уражена під час бойових дій, знижують здатність системи ефективно використовувати додаткові обсяги електроенергії. Навіть якщо імпорт забезпечує необхідні мегавати, їхня доставка до віддалених або важко пошкоджених регіонів може бути ускладнена. Важливу роль відіграє й логістика: балансування мережі, диспетчерські обмеження та технічні втрати при передачі.

Чому імпорт не вирішує проблему повністю

Експерти виділяють кілька причин, чому імпорт з ЄС не є панацеєю від відключень електроенергії:

1. Обмежена міждержавна пропускна здатність. Потужності міждержавних переток часто обмежені технічно або контрактно. Це означає, що навіть за бажанням сусідніх країн збільшити поставки, зробити це можна не завжди оперативно.

2. Сезонні та пікові навантаження. У зимові піки попит може зростати значно швидше, ніж договірні поставки, особливо при холодних погодних аномаліях. Імпорт допомагає, але не гарантує покриття всіх піків, особливо якщо одночасно постраждають внутрішні генеруючі потужності.

3. Вартість та ринкова волатильність. Ціни на електроенергію в ЄС часто залежать від ринкових умов і можуть бути високими у пікові періоди. Для стабільного та доступного забезпечення потрібні довгострокові контракти, а вони не завжди відповідають терміновим потребам кризи.

4. Інфраструктурні пошкодження та безпека. Військові дії та саботаж руйнують лінії передач і підстанції. Навіть якщо імпорт доступний, його ефективність знижується без відновлення внутрішньої мережі та посилення захисту критичної інфраструктури.

5. Балансування та синхронізація мереж. Підключення імпорту вимагає тонкого диспетчерського регулювання, щоб уникнути перевантажень та аварій. У кризовій ситуації це ускладнює керування мережею і може навіть спричинити додаткові проблеми, якщо не дотримуються технічні стандарти.

Що радять експерти та які є альтернативи

Фахівці наголошують, що імпорт має розглядатися як один з інструментів, а не як єдине рішення. Для зменшення ризиків відключень вони пропонують поєднання коротко-, середньо- та довгострокових заходів:

- Ремонт та модернізація мереж. Інвестиції у відновлення підстанцій, реконструкцію ліній та модернізацію трансформаторів підвищують спроможність системи приймати імпортовану електроенергію і зменшують втрати при передачі.

- Розвиток внутрішньої генерації та резервів. Збільшення долі гнучкої генерації — газові турбіни, гібридні установки, мобільні генератори — а також розбудова систем зберігання енергії дають змогу згладжувати піки без надмірної залежності від зовнішніх ринків.

- Диверсифікація маршрутів і постачальників. Необхідно розширювати кількість напрямків імпорту та укладати довгострокові домовленості, щоб зменшити ризики, пов’язані з ринковими коливаннями або політичними факторами.

- Покращення диспетчеризації та інтелектуальних систем. Впровадження сучасних систем управління мережею (Smart Grid), оперативне моделювання попиту і проактивне балансування допоможуть ефективніше використовувати доступні ресурси.

- Політичні та регуляторні кроки. Координація з ЄС та міжнародними партнерами щодо розширення перетоків, фінансування відновлення і гарантій поставок має стратегічне значення для енергетичної безпеки.

На завершення, імпорт електроенергії з ЄС — важливий інструмент, який знижує тиск на систему, але не здатен самостійно запобігти всім відключенням. Комплексний підхід з інвестиціями в інфраструктуру, розвитком внутрішньої генерації, зберіганням енергії та кращою диспетчеризацією є ключовим для забезпечення стійкості та надійності постачання електроенергії.