Аналітики та військові експерти готуються до найскладнішого періоду року: весна переходить у літо, а оперативні можливості обоє сторін зростають. У статті розглянемо, які напрямки можуть стати пріоритетними для атак, які фактори випливають на вибір цілей і що чекати від подальшого розвитку подій. Важливо пам’ятати: Російські війська продовжать наступальні дії, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії, і це формує сценарії на найближчі місяці.
Куди росіяни можуть поперти влітку: експерт назвав два напрямки
За оцінками незалежних спостерігачів і військових джерел, існує кілька вірогідних сценаріїв переходу до активних наступальних операцій. Головні з них зводяться до двох ключових географічних векторів: південного і східного. Саме ці напрямки експерти називають потенційно найбільш імовірними через логістику, наявність плацдармів та політичні цілі агресора.
Південний вектор: від Херсона до Запоріжжя
Південний напрямок залишається пріоритетним для противника через доступ до узбережжя, сполучення з тимчасово захопленими територіями та спроби перекрити морські комунікації. На цей вектор вказують такі фактори: концентрація сил поблизу берегової лінії, ремонт і відновлення інфраструктури (мости, переправи), а також спроби завдавати ударів по логістичних вузлах. Експерти також відзначають, що у цей період літо дає перевагу у плануванні наступальних операцій — покращуються умови для масових перекидань і маневрів.
Якщо противник намагатиметься посилити тиск на півдні, це матиме на меті подальшу дестабілізацію прифронтових районів та створення тиску на порти й аграрні зони. Українські сили, у свою чергу, можуть посилити оборону та застосувати контрбатарейну боротьбу, удари по логістиці противника і використання розвідки для ураження вузьких місць у ланцюгу постачання.
Східний вектор: Донеччина і Луганщина
Другий можливий напрямок — це загострення на сході, у районах, де вже тривають позиційні бої. Тут противник може спробувати прорвати оборону в районі важливих населених пунктів або шляхів сполучення, щоб досягти тактичних і пропагандистських успіхів. На боці ворога — наявність підготовлених позицій, досвід ведення боїв у відкритому степу та прагнення відновити ініціативу.
Серед причин, чому саме схід залишається ризиковим напрямком, — можливість концентрації артилерії, наявність плацдармів для наземних операцій та більш передбачувані лінії постачання. Однак українська оборона тут зазвичай міцно вибудована, використовується глибока інтегрована система ППО, розвідка і мобільні резерви, що знижує шанси на швидкий прорив супротивника.
Експертні оцінки наголошують: ймовірні комбіновані операції, де противник одночасно діє на двох фронтах, намагаючись розтягнути ресурси оборони. Тому важливо стежити не лише за концентрацією техніки, але й за неочевидними ознаками — перевезенням боєприпасів, роботою залізниць, масовими ремонтними роботами на мостах.
Ключові чинники, що визначатимуть розвиток подій, включають логістику, погодні умови, моральний стан підрозділів і зовнішню підтримку. Ще одним важливим аспектом є інформаційна кампанія: дезінформація і психологічні операції можуть готувати ґрунт для ударів або відтягувати увагу оборони.
Що робити цивільним і як реагувати владі: головне — зберігати інформованість і слідувати офіційним рекомендаціям. Посилення оборонних рубежів, підготовка евакуаційних маршрутів і забезпечення роботи критичної інфраструктури залишаються пріоритетами. Водночас міжнародна підтримка та системи озброєнь відіграватимуть ключову роль у стабілізації фронту.
Підсумовуючи, можна сказати, що цього літа основні загрози ймовірно концентруватимуться на південному і східному напрямках. Противник матиме можливості для ініціативи, але успіх залежатиме від численних факторів — від логістики до якості розвідданих. Слідкувати за розвитком ситуації і довіряти перевіреним джерелам — критично важливо для безпеки та об’єктивного розуміння загроз.
У росії знову “бавовна”: що опинилося під ударом
Нічні обстріли України, Трамп змінює тактику переговорів з росією: головні новини ночі 8 лютого 2026 року