Дата публікації «Мегалополіс» Копполи повертається в кіно після нищівного провалу в прокаті
Опубліковано 10.10.26 05:34
Переглядів статті «Мегалополіс» Копполи повертається в кіно після нищівного провалу в прокаті 2

«Мегалополіс» Копполи повертається в кіно після нищівного провалу в прокаті

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Фільм «Мегалополіс» легендарного режисера Френсіса Форда Копполи знову з’явиться на великих екранах, попри провальний результат у світовому прокаті. Науково-фантастична драма, яку автор задумував як масштабну творчу заяву, отримає обмежений повторний кінопрокат. Цього разу покази стануть не просто поверненням стрічки до кінотеатрів, а спеціальною подією за участю самого режисера.

Повторний сеанс запланований на один день — 24 жовтня. Фільм покажуть у кінотеатрах по всій країні, а глядачі зможуть долучитися до прямої трансляції запитань і відповідей із Френсісом Фордом Копполою. Модерувати розмову буде його син Роман Коппола, який також працював над картиною як режисер другої знімальної групи.

Організатори обіцяють незвичний формат події. Глядачі матимуть змогу надсилати свої запитання до, під час і після перегляду, а режисер наживо відповість на найцікавіші з них. Відвідувачі також отримають друкований лист із режисерською заявою Копполи. Крім того, під час сеансу використають так званий «живий елемент» — особливу складову показу, яку автор вважає важливою частиною досвіду перегляду «Мегалополіса».

Чому «Мегалополіс» знову повертають у кіно

Для більшості гучних прем’єр повторний прокат зазвичай означає комерційний успіх, високий попит або ювілейну дату. У випадку «Мегалополіса» ситуація зовсім інша. Стрічка не виправдала фінансових очікувань і стала одним із найбільш обговорюваних касових провалів останніх років. Водночас її повернення демонструє, що команда фільму не бажає вимірювати його значення лише цифрами міжнародного прокату.

Коппола неодноразово наголошував, що створював «Мегалополіс» як особистий проєкт, який не мав підлаштовуватися під стандартні вимоги великих студій. Режисер самостійно фінансував виробництво, вклавши у картину приблизно 120 мільйонів доларів. Такий підхід дав йому значно більшу свободу, але водночас зробив фінансовий ризик надзвичайно високим.

За підсумками прокату фільм заробив у світі трохи більше 12 мільйонів доларів. Для масштабної постановки з відомим режисером, зірковим акторським складом і багаторічною історією створення це виявилося нищівним результатом. Проте комерційний провал не знищив інтерес до картини. Навпаки, суперечливі відгуки, незвичайна форма та сміливість задуму перетворили «Мегалополіс» на предмет активних дискусій серед кіноманів.

Коппола планує повертати фільм до кінотеатрів і надалі. За його задумом, спеціальні покази можуть відбуватися періодично, зокрема в перший день нового року. Таким чином режисер прагне сформувати навколо стрічки не звичайну рекламну кампанію, а довготривалу подію, у якій кожен показ матиме власну атмосферу та безпосередній контакт із глядачами.

Сюжет і масштаб авторського задуму

«Мегалополіс» розповідає про вигадане місто Новий Рим, яке переживає глибоку політичну, соціальну та економічну кризу. У центрі історії опиняється архітектор Сезар Катиліна, здатний керувати загадковою субстанцією та мріє перебудувати місто на основі власного утопічного бачення. Йому протистоїть мер Френклін Цицерон, який прагне зберегти традиційний порядок і вплив старих еліт.

Головні ролі у фільмі виконали Адам Драйвер, Джанкарло Еспозіто та Наталі Еммануель. Також у картині з’являються Шайа Лабаф, Обі Плаза, Джейсон Шварцман, Талія Шайр і Дастін Гоффман. Поєднання політичної притчі, античних алюзій, романтичної драми та футуристичної фантастики робить фільм нетиповим навіть для самого Копполи.

Режисер створив не класичний блокбастер із лінійним сюжетом, а масштабний кінематографічний маніфест. У ньому порушуються теми занепаду цивілізацій, боротьби поколінь, влади, корупції, технологічного прогресу та відповідальності митця. Місто у фільмі стає не просто місцем дії, а окремим персонажем, який змінюється разом із героями та відображає їхні конфлікти.

Саме така амбітність водночас привабила частину аудиторії та відштовхнула інших глядачів. «Мегалополіс» намагається поєднати політичну драму, театральну умовність, масштабне видовище, сатиру й філософське кіно. Через це картина може здаватися перевантаженою, нерівною та складною для сприйняття, особливо якщо очікувати від неї звичайної науково-фантастичної історії.

Суперечливі відгуки та майбутнє фільму

Реакція критиків на «Мегалополіс» виявилася надзвичайно поляризованою. Одні оглядачі відзначали візуальний масштаб, сміливу режисуру та готовність Копполи ризикувати заради власного бачення. Інші називали сценарій хаотичним, надмірно складним і переповненим ідеями, які не завжди працюють як цілісна драматургія.

На агрегаторах рецензій фільм отримав низькі та неоднозначні оцінки. Частина професійних критиків побачила в ньому радше творчий маніфест, ніж повноцінну сюжетну картину. Глядацька реакція також виявилася неоднорідною: для одних «Мегалополіс» став красивою кінематографічною катастрофою, а для інших — рідкісною спробою великого режисера зняти фільм без компромісів.

Провал у прокаті не обов’язково означає остаточне забуття. Історія кіно знає чимало прикладів, коли картини, що не знайшли широкої аудиторії під час прем’єри, згодом отримували статус культових. «Мегалополіс» уже має одну важливу перевагу — його неможливо назвати непомітним. Він викликає суперечки, провокує обговорення та змушує глядачів формувати власну думку.

Нова можливість побачити стрічку на великому екрані може зацікавити як прихильників Копполи, так і тих, хто пропустив прем’єрний прокат. Для такого фільму кінотеатр залишається найкращим місцем перегляду: масштабні декорації, складна візуальна композиція та спеціальний «живий елемент» розраховані саме на колективний досвід.

Повернення «Мегалополіса» після нищівного касового провалу виглядає своєрідним викликом усталеним правилам індустрії. Френсіс Форд Коппола фактично пропонує оцінювати картину не лише за прибутками, рейтингами чи кількістю проданих квитків, а як особисту заяву режисера, який вирішив зняти масштабне кіно на власних умовах. Чи змінить повторний прокат ставлення до фільму, покаже час, але інтерес до цього незвичайного експерименту, схоже, ще не вичерпаний.