"Може бути другий Чорнобиль": "Флеш" про можливі атаки росії по АЕС України

Ситуація навколо українських атомних електростанцій знову опинилася в центрі уваги після серії заяв і аналітичних публікацій. У медіапросторі зʼявилися тривожні матеріали видання "Флеш", які піднімають питання про ймовірні удари і їхні наслідки для ядерної безпеки. У цьому матеріалі ми розглянемо головні ризики і механізми, через які навіть нецільові удари можуть перетворитися на катастрофу континентального масштабу.

Може бути другий Чорнобиль": "Флеш" про можливі атаки росії по АЕС України

Головна загроза полягає не лише в намірах, а в технічних характеристиках застосовуваного озброєння. Низька точність деяких боєприпасів робить їх використання надто ризикованим у районах з концентрованими критичними обʼєктами. Коли йдеться про російські ракети, які потрапляють поза заданою ціллю, вони можуть вразити не тільки корпуси споруд, а й інфраструктуру, яка обслуговує систему охолодження, енергопостачання та комунікації станцій. Особливо уразливими залишаються так звані комутаційні поля і підстанції, що забезпечують живлення резервних систем — саме їх ураження може призвести до ланцюгових відмов.

Чому загроза реальна

Атомні електростанції — це складні технічні комплекси, де безперебійність живлення має критичне значення. У разі втрати зовнішнього електропостачання резервні системи повинні автоматично забезпечити охолодження реакторів. Однак удари по трансформаторам, лініям електропередачі або комутаційним полям здатні паралізувати ці механізми. Додатково ураження допоміжних будівель, де розташовані системи контролю і діагностики, ускладнює реагування персоналу. Саме тому експерти попереджають, що навіть без прямого попадання в енергоблоки існує ризик синергетичних відмов.

Інша складова — людський фактор: у надзвичайних умовах персонал може бути вимушений працювати в обмежених умовах, що підвищує ймовірність помилок. До того ж у разі руйнування інфраструктури ускладнюється доступ аварійних бригад, постачання запасних частин та евакуація постраждалих. У сукупності ці фактори створюють сценарій, де наслідки одного або кількох точкових ударів масштабуються до загрозливої для регіону події.

Ще один аспект — ризик руйнування систем зберігання відпрацьованого палива. Позиції, де зберігаються контейнери, можуть не мати такого ж рівня захисту, як реакторні корпуси, і їхнє пошкодження призведе до локального забруднення і подальших складно контрольованих наслідків. Називати такі сценарії "другим Чорнобилем" — значить підкреслювати потенційну масштабність, хоча точний розвиток подій залежить від багатьох технічних та людських чинників.

Що робити і як реагувати

Правильна реакція держави і міжнародної спільноти може суттєво знизити ризики. По-перше, необхідно посилити захист ключової інфраструктури: реконструкція підстанцій, дублювання каналів живлення, модернізація систем охолодження та встановлення додаткових автономних джерел енергії. По-друге, важливо забезпечити прозоре і швидке інформування населення — системи раннього оповіщення і чіткі інструкції щодо евакуації або укриття зменшують ризик для цивільного населення.

Міжнародні моніторингові місії і технічна допомога також відіграють ключову роль. Експертна підтримка у вигляді незалежних перевірок, постачання обладнання для дистанційного контролю радіаційної обстановки та координація з міжнародними організаціями підвищують шанс уникнути катастрофічного розвитку подій. Окрім того, політичний тиск і запровадження додаткових санкцій можуть знизити ймовірність свідомих атак по атомних обʼєктах.

Нарешті, важливо підвищувати готовність локальних служб — тренування персоналу АЕС, аварійних і медичних бригад, а також гармонізація планів дій із сусідніми країнами. З огляду на те, що на кону стоїть не лише безпека України, а й безпека всієї Європи, міжнародна солідарність і своєчасні превентивні заходи є критично необхідними.

Зважаючи на наведене, варто розуміти, що удари по комутаційних полях і інша тактика, повʼязана з використанням високої потужності ракет меншої точності, створює синергетичні ризики. Комплексний підхід до захисту, прозорість інформації та посилення міжнародної співпраці — саме ті кроки, які можуть зменшити ймовірність того, що локальні події переростуть у масштабну ядерну катастрофу.