NYT: Данія може передати США частину Гренландії під бази

За повідомленням The New York Times, у рамках обговорень в НАТО з'явився варіант, за яким США можуть отримати можливість розміщувати військові об'єкти на окремих ділянках Гренландії. Ідеться не про повсюдний контроль або анексію, а про визначені території та інфраструктуру, які могли б використовуватися для посилення присутності у північних широтах. Ця ініціатива викликає інтенсивні дискусії в Данії, у самоврядних органах Гренландії та серед партнерів по альянсу.

NYT: потенціал і мотивації

З точки зору безпеки, головні мотиви пропозиції — підвищити можливості моніторингу та стримування у регіоні Арктики. Для США та союзників важливо мати доступ до стратегічних вузлів, які дозволяють швидко реагувати на наростання військової активності в північних широтах. Данія, як держава-супутник, що відповідає за зовнішню політику для Гренландії, опиняється в центрі дилеми: як поєднати альянсові зобов'язання з внутрішньополітичними й екологічними пріоритетами.

У публікації наголошується, що йдеться про розміщення не обов’язково великих баз, а про компактні об'єкти та модернізацію існуючої інфраструктури: радіолокаційні станції, логістичні вузли, та пункти підтримки патрулів. Такі рішення можуть бути оформлені у вигляді довгострокових угод про використання землі чи спільних операцій, а не повної передачі суверенітету над територією.

Політичні та правові виклики

Реалізація плану потребує узгодження з місцевими органами влади Гренландії, де питання національної ідентичності й самоврядування мають велике значення. Представники корінних народів та екологічні активісти попереджають про ризики для довкілля, оскільки будівництво та інтенсивні військові тренування можуть позначитися на уразливих екосистемах. Для Данії це також складний вибір між міжнародним партнерством і внутрішньою легітимністю рішень.

Юридично можливі опції включають оренду земельних ділянок, створення спільних зон відповідальності та укладання спеціальних угод про розміщення військових. Кожен із цих форматів має власні механізми контролю й обмежень, які дозволяють зберегти суверенітет Данії та водночас забезпечити присутність союзників. Важливо, що будь-які домовленості вимагатимуть прозорості, детальної екологічної оцінки та участі місцевих громад у прийнятті рішень.

Можливі наслідки для регіону

Посилення військової присутності союзників у Арктиці може змінити баланс сил та логістику в регіоні. З одного боку, це підвищує здатність реагувати на кризові ситуації та захищати комунікаційні шляхи. З іншого — створює додаткову напругу у відносинах з іншими державами, котрі також мають інтереси в Арктиці. Економічно це може стимулювати інвестиції в інфраструктуру, транспорт та пошуку ресурсів, але водночас загострює питання екологічної безпеки і прав корінного населення.

Важливою є також інформаційна складова: як сприйматимуть такі кроки громадянські суспільства в Данії, Гренландії та в інших країнах НАТО. Негативна реакція може ускладнити реалізацію проектів і потребуватиме додаткових дипломатичних зусиль для побудови довіри.

На даному етапі рішення ще не ухвалені, і остаточний формат співпраці залежатиме від переговорів, оцінки ризиків та політичної волі сторін. Дискусія навколо цієї теми демонструє, наскільки складною стає безпекова архітектура у північних широтах у зв'язку зі змінним кліматом, новими технологіями та зростаючими геополітичними амбіціями.