Працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не мають права силоміць затягувати громадян до автомобілів, забирати мобільні телефони, документи або особисті речі без належних правових підстав. Так само незаконним може бути утримання людини у приміщенні ТЦК та СП, якщо для цього немає передбаченої законом процедури. На це звернув увагу Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, роз’яснюючи межі повноважень посадовців під час мобілізаційних заходів.
Питання так званої «бусифікації» набуло значного суспільного розголосу через численні повідомлення про примусову посадку чоловіків до транспортних засобів, конфлікти під час перевірки документів і спроби обмежити зв’язок людини з рідними. Водночас воєнний стан і загальна мобілізація не скасовують конституційних прав громадян. Будь-які дії представників державних органів мають відбуватися виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.
Які дії ТЦК та СП є незаконними
Представники ТЦК та СП не можуть самостійно застосовувати силу для примусової доставки людини, якщо громадянин не чинить правопорушення і немає законної процедури його затримання. Вони також не наділені повноваженнями довільно заштовхувати людей до автомобілів або утримувати їх там проти волі. Сам факт необхідності уточнення військово-облікових даних не означає автоматичного дозволу на фізичне примушування.
Окремо наголошується на неприпустимості вилучення мобільного телефону. Телефон є особистою річчю громадянина, а його забір без згоди власника та без відповідної правової підстави може розцінюватися як порушення права власності. Працівники ТЦК не можуть вимагати віддати гаджет лише для того, щоб людина не могла зателефонувати близьким, адвокату чи повідомити про своє місцеперебування.
Такі самі вимоги стосуються документів, грошей, ключів, банківських карток та інших особистих речей. Перевірка документів не означає, що посадовець отримує право назавжди забирати їх або використовувати майно громадянина на власний розсуд. Якщо документ необхідно долучити до матеріалів справи чи провести його огляд, це має відбуватися з дотриманням установленої процедури та фіксацією відповідних дій.
Неприпустимим є і фактичне утримання людини в будівлі територіального центру без пояснення причин, оформлення процесуальних документів та надання можливості скористатися правовою допомогою. Громадянин має розуміти, чому його запросили або доставили, який саме статус він має та які дії від нього очікуються. Примусове перебування у приміщенні без законних підстав може свідчити про незаконне обмеження свободи.
Що дозволено під час мобілізаційних заходів
Водночас представники ТЦК та СП можуть здійснювати оповіщення військовозобов’язаних, перевіряти військово-облікові документи у випадках і в порядку, передбачених законодавством, а також вручати повістки. Військовозобов’язаний повинен виконувати законні вимоги уповноважених посадових осіб, пред’являти документи та надавати необхідні відомості в межах установлених правил.
Вручення повістки саме по собі не означає негайного направлення людини до військової частини. У документі зазначаються відповідні дані, мета виклику, місце та час явки. Громадянин має право ознайомитися з повісткою, перевірити правильність персональної інформації та отримати її примірник. Відмова від отримання документа може бути оформлена відповідним актом, однак це не дає посадовцям права застосовувати незаконне насильство.
Якщо людина порушує правила військового обліку або не виконує законні вимоги, питання її доставлення може вирішуватися із залученням працівників Національної поліції та в порядку, визначеному законом. Важливо розрізняти повноваження ТЦК та СП і поліції: працівники територіального центру не можуть підміняти правоохоронців та самостійно виконувати функції із затримання громадян.
Законність дій у кожній конкретній ситуації залежить від обставин, наявності відповідних документів, поведінки громадянина та повноважень посадовців. Водночас посилання на мобілізацію не може бути універсальним виправданням для побиття, погроз, блокування виходу, вилучення телефону чи примусової посадки до автомобіля.
Як діяти у разі перевищення повноважень
Якщо громадянин вважає, що його права порушують, він може спокійно попросити посадовців назватися, повідомити посаду та пояснити правову підставу своїх вимог. Варто зафіксувати час, місце події, зовнішні ознаки або службові дані учасників, наявність свідків та обставини конфлікту. За можливості слід повідомити близьких про своє місцеперебування і звернутися по правову допомогу.
Під час спілкування важливо не чинити фізичного опору та не провокувати конфлікт, навіть якщо вимоги посадовців здаються незаконними. Водночас громадянин має право вимагати належного оформлення затримання, отримати копії складених документів і зазначити в них свої зауваження. Якщо телефон або інше майно вилучають, необхідно наполягати на складанні опису та документа, який підтверджує факт вилучення.
Інформацію про можливе незаконне позбавлення волі, застосування сили, пошкодження майна чи перевищення службових повноважень можна використовувати для подальшого оскарження дій посадовців. Звернення має містити конкретний опис подій, дату, час, місце, дані свідків і доступні докази. Медичні документи також можуть мати значення, якщо під час інциденту людина отримала тілесні ушкодження.
Роз’яснення омбудсмана важливе для обох сторін мобілізаційного процесу. Громадяни повинні виконувати законні обов’язки щодо військового обліку та мобілізації, а посадовці ТЦК та СП — діяти коректно, прозоро й виключно в межах наданих повноважень. Жодна державна процедура не може перетворюватися на свавільне позбавлення людини свободи, зв’язку або особистого майна.
У Києві ШІ-турелі вже збили «Герань-5»: як працює нова система ППО