Остання заява польської авіакомпанії про можливе відновлення рейсів до українських міст викликала широкий резонанс у медіа та серед пасажирів. Питання відновлення авіасполучення торкається не лише інтересів бізнесу, але й складного поєднання безпекових, юридичних та технічних факторів. У цій статті розглянемо, чому LOT заговорив про польоти до Києва та Львова саме зараз, які перешкоди залишаються для відкриття українського неба і чи реально відновити регулярні рейси під час війни — з точки зору експерта.
Чому саме зараз з’явилися повідомлення про відновлення рейсів
Є кілька причин, які спонукали авіакомпанії та державні структури заговорити про можливе поновлення польотів. По-перше, часткова стабілізація оперативної обстановки в деяких регіонах України та поступове відновлення цивільної інфраструктури створюють передумови для розгляду рейсів певного формату. По-друге, попит на перевезення між Польщею та Україною залишається високим: політичні контакти, гуманітарні потреби, бізнес і родинні зв’язки стимулюють інтерес до відновлення маршрутів.
По-третє, для авіакомпаній це питання економіки та репутації. LOT і інші перевізники шукають можливості повернути частину своєї діяльності й одночасно продемонструвати готовність підтримувати партнерів. Також є політичний аспект: відновлення авіасполучення може розглядатися як символ міжнародної підтримки та нормалізації повсякденного життя у постраждалих містах.
Головні перешкоди: що стоїть на заваді відкриттю неба
Незважаючи на бажання, на шляху до регулярних рейсів стоїть низка реальних бар’єрів. Найважливіша з них — безпека. Авіакомпанії не можуть відновити польоти без гарантій від державних органів та військових щодо безпечності повітряного простору. Це включає ризики запуску ракет, ППО, а також наявність систем раннього попередження.
Другий фактор — страхування та фінансові ризики. Страхові компанії, які покривають ризики для літаків і пасажирів, часто встановлюють обмеження або високу премію для польотів над зоною конфлікту. Без доступного страхового покриття комерційні рейси економічно невигідні або навіть неможливі.
Третій аспект — регулювання та координація. Відновлення маршрутів потребує погоджень на національному та міжнародному рівні: від змін у роботі повітряного простору та видачі NOTAM до узгоджень з органами цивільної авіації суміжних країн. Крім того, логістика у аеропортах, питання палива, наземного обслуговування і забезпечення безпеки пасажирів також вимагають відновлення ресурсів та персоналу.
Чи реально відновити рейси під час війни — думка експерта
Експерти з авіації та безпеки зазначають, що відновлення польотів можливо, але в дуже обмеженому форматі і за певних умов. Найреалістичніший сценарій на найближчий час — це спеціальні та чартерні рейси: евакуаційні, гуманітарні, для дипломатів та критичного бізнесу. Такі операції проводяться за жорсткого планування, погодження з військовими та часто супроводжуються додатковими заходами безпеки.
Для регулярних комерційних рейсів потрібні більш стійкі гарантії: стабільно безпечні коридори повітряного руху, доступне страхування та чітка робота наземної інфраструктури. Експерт підкреслює, що навіть при наявності політичної волі відкриваються питання репутаційних ризиків для авіакомпаній у разі інцидентів, тому рішення навряд чи буде ухвалено швидко.
Водночас існує технологічна й організаційна база для поступового повернення авіасполучення: створення змішаних маршрутів (чергування польотів у безпечніші регіони, перевезення вантажів), використання аеропортів із посиленими заходами безпеки, а також координація з міжнародними партнерами щодо страхових механізмів та гарантій.
Підсумовуючи, можна сказати, що розмови про відновлення рейсів — це сигнал про прагнення до нормалізації і відновлення зв’язків, але реальне повернення регулярних рейсів до Києва та Львова вимагатиме послідовної роботи над безпекою, фінансовими гарантіями та міжнародною координацією. У короткостроковій перспективі більш імовірні спеціалізовані та контрольовані операції, тоді як повноцінне відновлення залежить від розвитку ситуації на фронті та стабілізації повітряного простору.
У росії знову “бавовна”: що опинилося під ударом