Російські «Шахеди» можуть коригувати політ через ретранслятори в Києві

Російські ударні безпілотники типу «Шахед» можуть отримувати додаткові можливості для коригування маршруту завдяки ретрансляторам, які, ймовірно, встановлюють або вмикають в Україні російські агенти. Експерти звертають увагу, що йдеться не лише про безпосередню роботу самого дрона, а й про створення локальної інфраструктури, здатної передавати сигнали на певній відстані.

За попередніми оцінками, такі пристрої можуть використовуватися для підтримання зв’язку з безпілотником, передавання навігаційних даних або уточнення його положення під час польоту. Водночас фахівці наголошують: сам факт наявності ретранслятора ще не означає, що він безпосередньо керує дроном. Його роль може полягати у посиленні або повторенні сигналу, який без додаткового обладнання не зміг би стабільно поширюватися на необхідну відстань.

Як можуть працювати ретранслятори

Ретранслятор — це пристрій, який приймає радіосигнал і передає його далі. У цивільних умовах подібний принцип застосовують для розширення зони покриття зв’язку, забезпечення роботи бездротових мереж або передавання даних між віддаленими об’єктами. У воєнних умовах така техніка може використовуватися для підтримки каналів зв’язку між оператором, навігаційною системою та безпілотним апаратом.

Окрему увагу експерти приділяють mesh-модемам. Такі пристрої здатні працювати у мережі, де окремі вузли обмінюються даними між собою та можуть передавати інформацію далі. На відміну від пасивного обладнання, mesh-модем не лише приймає сигнал, а й випромінює його. Саме ця особливість може створювати умови для виявлення пристрою спеціальними засобами радіоконтролю.

Потенційно ретранслятор можуть розміщувати у різних місцях — у приміщенні, на даху, в автомобілі або серед іншого технічного обладнання. Однак конкретні обставини використання таких пристроїв, їхні характеристики та можливі маршрути передавання даних мають встановлювати відповідні служби. Публічне поширення точних технічних деталей може становити ризик для безпеки, тому експерти зазвичай обмежуються загальним описом принципу роботи.

Два способи виявлення підозрілих пристроїв

Фахівці називають щонайменше два основні підходи до пошуку ретрансляторів. Перший пов’язаний із радіопеленгацією — визначенням напрямку, з якого надходить радіосигнал. Якщо пристрій працює та випромінює дані, його активність може бути зафіксована спеціальними системами. Кілька точок спостереження дають змогу порівняти отримані показники та приблизно визначити район, у якому перебуває джерело сигналу.

Радіопеленгація не обов’язково дозволяє миттєво встановити точне місце розташування обладнання. На результати можуть впливати міська забудова, перешкоди, відбиття сигналу, погодні умови та короткочасний режим роботи пристрою. Крім того, оператори можуть намагатися вмикати обладнання лише на обмежений час. Саме тому фахівцям необхідно зіставляти дані різних спостережень і перевіряти їх у динаміці.

Другий спосіб полягає в аналізі особливостей самого радіоефіру. Фахівці можуть досліджувати частоту, потужність, тривалість передачі, повторюваність сигналів та інші технічні ознаки. За сукупністю таких параметрів іноді вдається відрізнити звичайний побутовий пристрій від обладнання, яке бере участь у створенні мережі зв’язку або передаванні навігаційних даних.

Важливо, що жоден окремий сигнал не є безумовним доказом роботи ворожого ретранслятора. У містах одночасно функціонують тисячі різних джерел радіовипромінювання: мобільні телефони, маршрутизатори, системи охорони, промислове обладнання, транспортні засоби та інші пристрої. Тому остаточні висновки мають ґрунтуватися на перевірці кількох ознак і підтверджуватися компетентними органами.

Чому ця загроза важлива для столиці

Київ є великим містом із розгалуженою інфраструктурою, високою щільністю забудови та значною кількістю об’єктів, де потенційно можна приховати невеликий технічний пристрій. Саме це ускладнює пошук обладнання та водночас підвищує значення систем радіомоніторингу. Ймовірне використання ретрансляторів у столиці може бути спрямоване на покращення навігації безпілотників, підтримання зв’язку або збір інформації про роботу українських систем протидії.

Водночас твердження про конкретні випадки встановлення чи активації таких пристроїв потребують обережного ставлення. Частина інформації може з’являтися на тлі припущень, неперевірених повідомлень або неправильного трактування роботи звичайного обладнання. Саме тому представники сил оборони та правоохоронних органів зазвичай закликають громадян не намагатися самостійно шукати, розбирати чи перевіряти підозрілі предмети.

Якщо мешканці помічають невідомий пристрій, нетипову антену, залишене обладнання або інші підозрілі об’єкти, необхідно відійти на безпечну відстань і повідомити про це відповідні служби. Не слід торкатися знахідки, переміщувати її, фотографувати зблизька чи публікувати в реальному часі дані про місце розташування. Такі дії можуть створити небезпеку для самої людини та завадити роботі фахівців.

Здатність mesh-модемів одночасно приймати й передавати сигнали робить їх потенційно помітними для систем радіопеленгації. Виявлення активного джерела випромінювання, аналіз параметрів радіоефіру та подальша перевірка інформації можуть допомогти спеціальним службам протидіяти спробам створення прихованої мережі підтримки для російських безпілотників. Однак ефективність цього процесу залежить від точності обладнання, швидкості реагування та координації між різними підрозділами.

Експерти підкреслюють, що боротьба з такими загрозами відбувається не лише в повітрі. Вона охоплює радіоелектронний контроль, контррозвідувальні заходи, захист критичної інфраструктури та уважність громадян. Саме поєднання технічних засобів і відповідальної поведінки населення може зменшити ризик використання міського середовища для підтримки атак російських «Шахедів».