Що буде з Україною у разі програшу у війні — тривожний прогноз військового

Майбутнє України у разі поразки у війні з росією викликає дедалі більше тривоги в експертному середовищі та серед громадян. Поки що краще думати про можливі наслідки, ніж опинятися перед ними неготовими. У цій статті зібрано ключові ризики та ймовірні сценарії, на які вказує військовий експерт, і які слід врахувати при формуванні національної стратегії.

Що говорить тривожний прогноз військового: ключові ризики

За словами військових аналітиків, у разі програшу перед росією Україна ризикує зазнати низки одночасних ударів по безпеці, суверенітету та соціально-економічній стабільності. По-перше, існує великий ризик втрати контролю над частиною територій і встановлення там режимів маріонеткової влади або прямої окупації. Це може мати ефект, схожий на події в Грузії 2008 року, але за масштабом і тривалістю — значно гірший, оскільки геополітичні амбіції противника ширші.

По-друге, поразка спричинить масовий потік внутрішніх переміщених осіб і біженців за кордон, що додатково посилить гуманітарну кризу та тиск на інфраструктуру. По-третє, економічний спад, руйнування логістичних ланцюгів, заморожування інвестицій і відтік робочої сили знизять здатність держави відновлюватися навіть після припинення бойових дій.

Також ймовірним є загострення етнонаціональних і соціальних конфліктів, провокованих російською інформаційною війною та репресіями в окупованих територіях. Втрата контролю над кордонами створить передумови для підривної діяльності, контрабанди зброї та поширення терористичних загроз.

Політичні та міжнародні наслідки: ізоляція чи нові альянси?

Політично поразка може призвести до зміни конституційного ладу або до встановлення маріонеткового уряду, що погодиться на умови агресора. Це автоматично ускладнить відносини з партнерами та може зменшити обсяг міжнародної допомоги. Хоча міжнародні санкції проти агресора можуть залишатися, ефективність їх у відновленні українського суверенітету буде обмеженою без реальної політичної волі та військових можливостей вирішити конфлікт на місці.

Водночас можливі й інші варіанти: частина світу може активізувати дипломатичний тиск і посилити підтримку для підпільного чи партизанського опору, надавши Україні ресурси для довготривалої боротьби без формального відновлення контролю над територіями. Проте такі сценарії потребують єдності західних партнерів та чіткої стратегії — яких історично бракує, коли конфлікт затягується.

Не менш важливим є питання членства в міжнародних організаціях. Поразка у війні ускладнить перспективи повної інтеграції з ЄС та НАТО, хоча мотивація для реформ і співпраці може зберегтися в емігрантських і опозиційних колах.

Виходи та рекомендації: як зменшити ризики

Навіть за найгіршого розвитку подій існують заходи, які можуть пом'якшити наслідки. Перш за все, треба посилювати обороноздатність і зберігати мобілізаційний потенціал, у тому числі через підготовку місцевих резервів та інвестування в оборонну промисловість. Не менш важливою є підготовка до гуманітарної кризи: створення планів евакуації, сховищ продовольства та медичної допомоги.

Дипломатично слід наполегливо працювати над збереженням і розширенням міжнародної підтримки — як фінансової, так і санкційної. Паралельно потрібно розвивати інформаційну безпеку для протидії російській пропаганді і збереження громадянської єдності. Внутрішня політична стабільність, прозорі реформи і боротьба з корупцією підвищать стійкість суспільства до зовнішніх шоків.

На локальному рівні важливим є підготовка системи громадянського опору: навчання місцевих лідерів, створення мереж безпеки та логістики, які можуть працювати навіть у складних умовах. Ідея «не здаватися» має бути підкріплена конкретними механізмами відновлення та самоорганізації.

Підсумовуючи, поразка у війні з росією несе з собою низку драматичних наслідків для Україна: від територіальних втрат до довгострокової політичної ізоляції і гуманітарної катастрофи. Однак системна підготовка, міжнародна солідарність і внутрішня стійкість здатні пом'якшити найгірші сценарії та дати шанс на відновлення. Розуміння цих ризиків і активні дії сьогодні — ключ до збереження національної безпеки завтра.