Стали ще небезпечнішими: "Флеш" розповів, як росіяни об'єднали різні безпілотники в єдину мережу

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Останні розслідування та технічні аналізи підтверджують, що тактика застосування безпілотників у російських збройних формуваннях набуває нових, більш небезпечних форм. За словами джерел та учасників експертного середовища, серед яких і відомий аналітик під псевдонімом Флеш, технологія координації різних типів БПЛА тепер поширюється на нові платформи і створює єдину, взаємодіючу систему.

Стали ще небезпечнішими: "Флеш" розповів, як росіяни об'єднали різні безпілотники в єдину мережу

Колись подібні підходи спостерігалися лише на окремих моделях — наприклад, на Шахедах та Герберах. Тепер же, згідно з інформацією, отриманою від джерел та підтвердженою експертами, цю саму архітектуру виявили і на ударних платформах типу Молнія. Це означає, що різнорідні апарати — від легких розвідувальних до важчих ударних — можуть працювати як єдина мережа, обмінюючись цілевказівками, даними про місцеперебування та корегуванням маршрутів у реальному часі.

Як працює мережа і чим вона відрізняється

За описом експертів, у основі лежить поєднання декількох елементів: стандартизованих протоколів зв'язку, алгоритмів розподіленого прийняття рішень та елементів штучного інтелекту для координування дій в умовах перешкод. росіяни почали інтегрувати ці елементи так, що мережа стає стійкішою до глушіння та атак на окремі вузли. Якщо раніше окрема платформа могла бути виведена з ладу простим засобом РЕБ, то зараз інші апарати миттєво компенсують її функції.

Ключові особливості такої системи:- використання спільних каналів обміну даними між різними типами БПЛА;- динамічний розподіл завдань в залежності від залишкових ресурсів мережі;- можливість автономного формування групових траєкторій для обходу ППО та створення мультивекторних атак.

Ці елементи дозволяють безпілотникам діяти координаційно: розвідники передають актуальну картину, ударні виконують завдання, а допоміжні платформи коригують траєкторії та забезпечують зв'язок. Саме такий підхід змінює співвідношення сил на полі бою і підвищує ефективність ударів по інфраструктурі та військових цілях.

Наслідки для оборони та практичні рекомендації

Впровадження єдиної мережі БПЛА ставить нові вимоги до систем протиповітряної оборони та кіберзахисту. Перш за все, воно робить менш ефективними поодинокі засоби ППО, що розраховані на перехоплення окремих цілей. Для протидії потрібні комплексні підходи: поєднання активної ППО, систем електронного боротьби та адаптивних алгоритмів розпізнавання цілей.

Експерти, у тому числі Флеш, радять акцентувати увагу на:- створенні мережевих фільтрів та шлюзів, що розривають координацію ворога;- посиленні захисту ключових об'єктів шляхом багаторівневої системи оборони;- інвестуванні в мобільні та швидко розгортаємі комплекси РЕБ, які можуть локально порушити зв'язок між БПЛА.

Крім військових заходів, важлива роль відводиться й розвідці та інформаційним операціям. Виявлення джерел розробки та постачання компонентів мережі дозволяє завдавати превентивних ударів не лише по апаратних засобах, а й по інфраструктурі управління.

У підсумку, поява такої технології на платформах Молнія та її суттєве розширення означає, що безпілотна війна перейшла на новий рівень. Українські та західні фахівці повинні враховувати ці зміни в своїх планах оборони і швидко адаптуватися до нових загроз. Відповідь має бути комплексною: від оперативних рішень на полі бою до стратегічних інвестицій у технології захисту та розвідки.