Трамп хоче, щоб країни платили $1 млрд за місце в його “Раді миру” — Bloomberg

Оголошений проєкт створення міжнародного дорадчого органу викликав жваві дискусії в дипломатичних колах та медіа. За інформацією, опублікованою виданням Bloomberg, адміністрація колишнього президента запропонувала умови збору членів нового міждержавного органу, серед яких — значний фінансовий внесок від країн, що претендують на постійні місця. Ця ініціатива відразу стала предметом обговорення як у США, так і за їх межами, піднімаючи питання про легітимність, цілі та наслідки створення такої структури.

Трамп хоче, щоб країни платили $1 млрд за місце в його “Раді миру” — Bloomberg

Згідно з документом, оприлюдненим у пресі, уряди, які бажають отримати постійне представництво в новій Раді миру, мають забезпечити щонайменше $1 млрд як початковий внесок. Ідея полягає в тому, щоб створити платформу для вирішення глобальних конфліктів поза традиційними структурами, такими як ООН. Пропозиція викликала критичні зауваження щодо етичних та юридичних аспектів: чи може платіж визначати право голосу у питаннях миру і безпеки, і чи не призведе це до посилення впливу найбагатших країн за рахунок менших держав.

Критики відзначають, що такий механізм фінансування суперечить принципам загальнодоступності дипломатичних інституцій. Підкреслюється ризик перетворення важливих міжнародних рамок на майданчик, де пріоритет отримуватимуть економічно потужні гравці. Захисники ж проєкту акцентують увагу на практичності: наявність великих ресурсів дозволить швидко реагувати на кризи, фінансувати місії з підтримання миру, гуманітарну допомогу та превентивні програми.

Що відомо про проєкт статуту та фінансові механізми

Проєкт статуту, на який посилається Bloomberg, передбачає створення органу з обмеженим числом постійних членів і ширшою категорією спостерігачів. Фінансування має включати не лише одноразові внески у розмірі $1 млрд, але й регулярні трансфери для підтримки операційної діяльності, фондів з реагування на надзвичайні ситуації та спеціальних програм. Передбачається також можливість приватно-публічного партнерства — залучення фондів та корпорацій для конкретних проєктів, що додатково ускладнює питання прозорості.

Юридичні експерти звертають увагу на відсутність чітких механізмів контролю і звітності в документі. Виникають питання щодо юрисдикції, мандатів місій і стандартів відбору членів Ради миру. У проєкті немає однозначних гарантій для малих держав, які не зможуть дозволити собі високі внески, що ставить під загрозу принцип рівності між країнами-учасницями.

Реакція дипломатів та можливі наслідки для міжнародних відносин

Реакція на ініціативу виявилася неоднорідною. Деякі уряди показали інтерес до участі за умови прозорих правил і гарантій впливу у прийнятті рішень. Інші назвали ідею неприйнятною, вказавши на ризик створення "преміум" клубу країн, що приймають рішення про мир у світі. Експерти з міжнародних відносин попереджають, що такий підхід може послабити довіру до існуючих інституцій і сприяти появі паралельних структур, які не мають універсальної легітимності.

Політичні наслідки можуть бути різними: від формування нових альянсів і збільшення ролі приватного капіталу в миротворчих ініціативах до посилення конкуренції між впливовими актерами на світовій арені. Для країн, що розглядають можливість приєднання, рішення стане також внутрішньополітичним питанням — чи варто витрачати великі кошти на участь у новому форматі, замість інвестицій у соціальні чи оборонні потреби.

Наразі не визначено остаточні механізми прийняття членів і строків запуску органу. Дискусія навколо проєкту продовжуватиметься як у дипломатичних колах, так і в публічній площині. Для багатьох країн ключовим фактором буде те, наскільки прозоро і справедливо будуть розроблені правила участі і розподілу повноважень. Якщо документ зазнає суттєвих змін і отримає підтримку ширшого кола держав, нова структура може стати одним із інструментів глобальної безпеки. Якщо ж суперечності залишаться, ініціатива ризикує залишитися маргінальною або викликати протилежний ефект — посилення фрагментації міжнародної системи.

Поки що головним фактором залишається дипломатичний діалог і міжнародна реакція на пропоновані фінансові й управлінські моделі. Очікується, що в найближчі місяці з'являться додаткові деталі та коментарі від потенційних учасників, а також від незалежних експертів, які допоможуть оцінити реальні перспективи цього проєкту.