Трампу можуть “зв’язати руки”: у Конгресі пригрозили заблокувати кошти на "захоплення" Гренландії

Ініціатива щодо придбання або потенційного силового контролю над Гренландією, яку колись озвучував колишній президент, викликала нову хвилю суперечок у Вашингтоні. Тепер у Конгресі заговорили про можливість застосувати законодавчі важелі, щоб фактично обмежити адміністрацію в питаннях, пов’язаних із арктичною політикою та витратами, пов’язаними з будь-якими діями щодо острова. Така перспектива змушує оцінити не лише політичні ризики, а й юридичні механізми контролю, які можуть бути застосовані для блокування ресурсів.

Як саме Конгрес може заблокувати кошти

Головним інструментом, через який законодавці можуть перешкодити реалізації спірних планів виконавчої влади, є контроль над бюджетними асигнуваннями. Через процес ухвалення законів про державні видатки Конгрес має право визначати, куди спрямовуються державні кошти, і вводити обмеження або застереження у вигляді приписів (riders) та поправок. Застосування таких механізмів дозволяє прямо заборонити використання коштів на конкретні проєкти або операції, пов’язані з Гренландією або іншими арктичними ініціативами.

Наприклад, законодавці можуть внести до бюджету положення, що забороняє використання коштів Міністерством оборони або Держдепартаментом для проведення операцій, пов’язаних із спробами купівлі, анексії або силового контролю над територією іноземної держави. Такі положення мають прецеденти в історії американської політики, коли Конгрес обмежував витрати на певні зовнішньополітичні кроки, щоб створити додатковий механізм контролю над виконавчою владою.

Юридичні та дипломатичні аспекти

Навіть якщо питання стоїть у риторичній площині, спроби "придбати" або "захопити" територію, що має особливий статус, стикаються з низкою міжнародно-правових і дипломатичних бар’єрів. Гренландія є автономною частиною Данії зі значним ступенем самоврядування, зокрема у внутрішніх питаннях. Будь-які спроби передачі суверенітету чи зміни статусу острова вимагали б згоди Данії та самої гренландської влади й, найімовірніше, зустріли б рішучий супротив з боку міжнародної спільноти.

Крім того, міжнародні договори та норми забороняють агресивні дії, що порушують територіальну цілісність держав. Водночас і внутрішньоукраїнська практика США демонструє: навіть якщо президент прагне діяти активно, без підтримки Конгресу та міжнародних партнерів такі кроки залишаються малореалістичними. Тому загроза блокування фінансування набуває реального значення як механізм стримувань та противаг.

Політичні наслідки та перспективи

Ініціатива і відповідна реакція законодавців впливають не лише на відносини між виконавчою та законодавчою владою США, а й на позицію країни в Арктиці. Якщо Конгрес дійсно піде на крок із введенням бюджетних заборон, це стане сигнальним жестом: спільне українське суспільство та міжнародні партнери побачать, що питання територіальної цілісності і дипломатичних процедур мають першочергове значення.

Політично це може послабити можливості будь-якого майбутнього адміністративного керівництва для імпровізованих кроків у зовнішній політиці. Водночас такі дії посилюють роль Конгрес як центру ухвалення рішень у сфері зовнішніх відносин та оборони. Для США важливо зберегти координацію з близькими союзниками, зокрема з Данією, і робити ставку на багатосторонні підходи до арктичних викликів — від безпеки до кліматичних змін і ресурсного використання.

У підсумку, загроза блокування фінансування демонструє, що механізми стримувань у системі влади США діють: навіть гучні заяви не завжди можуть бути втілені в життя без підтримки законодавців та міжнародної легітимності. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможуть сторони знайти компромісні формати співпраці, що враховують інтереси Гренландії, Данії і глобальної стабільності в регіоні.