Творці тіньових схем намагаються скасувати нульові експортні квоти на брухт — Кисилевський

Представники бізнесу, які займаються торгівлею металобрухтом, вкотре вдаються до судових процедур, щоб оскільки скасувати рішення влади. Ситуація загострюється на фоні посилення контролю держави над вивезенням стратегічних ресурсів, а в центрі протистояння опинилися питання безпеки, економіки та впливу тіньових схем на ринок.

Творці тіньових схем намагаються скасувати нульові експортні квоти на брухт — Кисилевський

За інформацією від урядових джерел, представники компаній-експортерів брухту звертаються до Київського окружного адмінсуду вже втретє або вчетверте з метою оскарження рішення Кабінету Міністрів про встановлення нульових експортних квот на брухт. Ідеться про системний тиск на державні інституції, який має на меті відновити регулярні потоки вивезення сировини за кордон та зменшити регуляторні обмеження, введені для захисту внутрішнього ринку та обороноздатності країни.

Як підкреслює Кисилевський, ініціатори процесів намагаються використати юридичні механізми як інструмент затягування та блокування виконання державних рішень. Такі дії створюють додаткові ризики для стабільності внутрішнього ринку металургійної сировини, посилюють невпевненість інвесторів і дають простір для розвитку саме цих тіньових схем, що експлуатують лазівки у законодавстві й інституційних прогалинах.

Економічні та безпекові наслідки для країни

Рішення про нульові експортні квоти ухвалювалося не випадково: у воєнний час та в умовах посиленої потреби у стратегічних матеріалах важливо зберегти достатні обсяги для внутрішнього споживання та оборонної промисловості. Обмеження експорту брухту спрямовані на те, аби зменшити ризики витіснення ресурсів за кордон у критичний період, зберегти робочі місця на внутрішніх підприємствах переробки та підтримати ціни на внутрішньому ринку.

Водночас протести експортерів і судові спори створюють негативний сигнал для зовнішніх партнерів: непевність у регуляторному полі підриває довіру та здатність планувати довгострокові контракти. Якщо суди стануть інструментом зняття обмежень, це може відновити старі ланцюги постачання, що давали змогу ухилятися від сплати податків та задумувати тіньові схеми з вивезення сировини.

Крім того, легалізація масового експорту брухту може завдати шкоди екологічним цілям і стимулювати неконтрольоване видобування і переробку, що має довгострокові негативні наслідки для регіонів, де розташовані відповідні підприємства та склади.

Юридичні аргументи та сценарії розвитку подій

Адвокати експортерів апелюють до нібито неконституційного чи непропорційного втручання у господарську діяльність і посилаються на можливі втрати бізнесу через обмеження торгівлі. Зі свого боку, представники Кабмін та профільних відомств вказують на національні інтереси і необхідність контролю у визначених секторах економіки.

Якщо рішення суду стане на бік експортерів і зобов'яже скасувати або послабити квоти, тоді держава може ініціювати апеляції, паралельні регуляторні зміни або посилити адміністративний контроль, щоб мінімізувати ризики зловживань. Інший сценарій — залишення обмежень у силі, що вимагатиме від бізнесу адаптації та переорієнтації на внутрішній ринок і розвиток переробної інфраструктури.

У будь-якому випадку, ключовим залишається питання прозорості процедур: відкриті реєстри експортних операцій, посилення контролю за походженням та документальним оформленням вантажів можуть зменшити простір для тіньових схем та зробити ринок більш передбачуваним.

Громадський інтерес у цій темі високий: мова йде не лише про окремі бізнес-інтереси, а про баланс між економічною свободою та потребою захищати стратегічні ресурси у складні часи. Тому важливо, щоб судові розгляди були відкритими, обґрунтованими і проводились у суворій відповідності до законодавства та принципів публічної доброчесності.

Підсумовуючи, можна сказати, що наразі триває боротьба між прагненням деяких гравців відновити експортні потоки і державними зусиллями збереження ресурсної бази для внутрішніх потреб. Від результатів судових рішень залежатиме, чи вдасться мінімізувати вплив тіньових схем, чи, навпаки, відновити практики, які призводили до втрат у державному бюджеті та загроз для національної безпеки.