У світі настав найдепресивніший день року: що відомо про цей феномен

Кожного року в медіапросторі з’являється інформація про те, що саме в певний січневий день люди відчувають найбільший спад настрою. Цей феномен часто пов’язують із Третім понеділком січня, який у популярних статтях і соцмережах фігурує як найгнітючіший день року. Утім реальність складніша: заява про «найдепресивніший» день має більше маркетингових і культурних причин, ніж строгі наукові підстави. У цій статті розберемося, звідки пішла ідея, що на неї впливає, і як психологи радять діяти, щоб пережити складні дні без зайвого стресу.

Походження і критика ідеї

Ідея про особливий «пік смутку» була популяризована у середині 2000-х і частково мала рекламне походження: формула, що нібито визначає найпохмуріший день року, з’явилася у PR-кампаніях. Популярний термін закріпився в медіа завдяки простому, але емоційно зарядженому меседжу. Проте наукова спільнота ставиться до такого підходу скептично. Багато дослідників підкреслюють, що неможливо коректно виміряти емоційний стан людей масово для однієї конкретної дати без контрольованих досліджень і репрезентативних вибірок.

Наукові дані та основні чинники

Хоча твердження про один «найгірший» день неправдоподібне, існують реальні фактори, які посилюють погіршення настрою в січні. Сезонні зміни світлового дня, економічні навантаження після свят, недосягнені новорічні цілі та ізоляція — усе це корелює зі збільшенням кількості звернень по допомогу. Сезонний афективний розлад (САР) — діагноз, що описує періодичні депресивні епізоди в холодні місяці — має наукове підґрунтя, і для частини людей різке скорочення денного світла справді призводить до симптомів апатії, втоми та пригніченого настрою. Водночас статистика показує, що індивідуальні реакції дуже різні: хтось почувається гірше наприкінці січня, хтось — у лютому або взагалі не відчуває значущого погіршення.

Практичні поради від психологів

Найкорисніші рекомендації не пов’язані з датою, а з повсякденними звичками. Психологи радять починати з простих кроків: підтримувати регулярний режим сну і харчування, збільшувати час перебування на свіжому повітрі та використовувати джерела яскравого світла вранці. Для тих, хто відчуває симптоми депресії або сильного зниження енергії, ефективною може бути світлотерапія або консультація фахівця. Корисні також фізичні навантаження — навіть коротка прогулянка або легка розминка підвищують рівень ендорфінів і покращують настрій.

Коли виникає відчуття безнадійності, важливо поділитися переживаннями з близькими або звернутися до психолога. Малими кроками можна відновлювати відчуття контролю: ставити реалістичні цілі, розбивати великі завдання на маленькі й відмічати досягнення. Обмеження часу в соцмережах і уникнення порівнянь теж допомагають знизити емоційне навантаження. Якщо стан іде вгору до самоушкоджувальних думок або тривалість поганого настрою перевищує кілька тижнів, слід негайно шукати професійну допомогу.

Пам’ятайте, що маркетиґові ярлики й медійні заголовки не замінюють індивідуальної оцінки стану. Замість того, щоб чекати «найгіршого дня», корисніше підготуватися до зимового періоду: формувати підтримуючі звички, планувати соціальні контакти й не соромитися просити допомоги. Такий підхід зменшує ризики та робить будь-який січневий день менш важким.