У ЦПД розповіли, як росія обманом залучає найманців на війну проти України

За останні місяці аналітики повідомляють про систематичні випадки вербування за кордоном осіб для участі у бойових діях на боці країни-агресора. ЦПД фіксує, що цей процес часто супроводжується обманом, використанням фейкових вакансій і схем, що містять ознаки торгівлі людьми. Жертв вербування приваблюють обіцянками швидкого прибутку, працевлаштуванням у цивільних структурах або роботою за кордоном, тоді як насправді їх змушують до участі у війні проти України.

Як працюють схеми вербування та обману

Вербувальники застосовують кілька типових механізмів: розміщення фейкових вакансій в інтернеті та соцмережах, використання посередників, агентств із сумнівною репутацією, а також персональні запрошення від нібито офіційних структур. Людина отримує привабливу пропозицію: високу оплату праці, оплату переїзду та оформлення документів. Після контакту з рекрутером у потенційного найманця забирають паспорти або змушують підписувати документи, суть яких ретельно не пояснюють. Часто відбувається переміщення через кілька країн, щоб приховати сліди вербування і ускладнити повернення додому. Ці практики містять ознаки торгівлі людьми, оскільки людина фактично позбавляється свободи або піддається експлуатації під загрозою застосування сили чи шантажу.

Дуже поширені випадки, коли вакансія маскує реальну мету: замість цивільної роботи людину відправляють на навчання боєвим діям або безпосередньо на фронт. Інформаційні маніпуляції включають підміни понять — легальне найманство позиціонують як роботу охоронцем, водієм або найманим працівником готельно-ресторанного бізнесу. Соціальні мережі і месенджери використовують для прихованої вербувальної реклами та створення довірливих комунікацій, часто з елементами психологічного тиску і поспіху.

Правові та гуманітарні наслідки

Такі практики мають кілька важливих наслідків. По-перше, вербування іноземців і примус до участі у бойових діях порушує норми міжнародного гуманітарного права і може становити злочин відповідно до національного законодавства. По-друге, жертви таких схем стають уразливими до експлуатації, насильства та воєнних злочинів. Для держави-агресора це спосіб прихованого поповнення сил без офіційної мобілізації, що ускладнює міжнародну відповідальність та розслідування.

За даними ЦПД, випадки мають також негативний вплив на суспільства країн, звідки залучають найманців: родини втрачають годувальників, зростає ризик кримінальної відповідальності для самих рекрутованих осіб, а повернення додому ускладнюється через юридичні перешкоди або відсутність документів. Крім того, міжнародні організації фіксують, що такі схеми можуть поєднуватися з торгівлею людьми для трудової або сексуальної експлуатації, що потребує залучення правоохоронних та соціальних служб для надання допомоги постраждалим.

Що робити, щоб не потрапити в пастку: поради та заходи захисту

Перш за все, необхідно уважно ставитися до пропозицій про роботу з невідомих джерел. Перевіряйте офіційні сайти компаній і консультуйтеся з місцевими представництвами та посольствами перед підписанням будь-яких документів. Не передавайте паспорти, копії документів чи фінансові дані третім особам без упевненості в їхній добросовісності. Якщо пропозиція пов'язана з виїздом за кордон — уточнюйте умови працевлаштування, наявність дозволів та контактні дані роботодавця.

Звертайте увагу на сигнали ризику: тиск на прийняття рішення у короткий термін, відмова надати письмовий контракт, оплата лише готівкою через посередників або прохання сплатити «реєстраційні збори». У разі підозри на торгівлю людьми або незаконне вербування — повідомляйте компетентні органи, місцеві правозахисні організації та гарячі лінії для постраждалих. ЦПД та інші організації публікують рекомендації та контакти, куди можна звернутися за допомогою.

І наостанок: важливо поширювати інформацію про методи вербування серед рідних і знайомих, щоб знизити вразливість спільнот до маніпуляцій. Усвідомлена обізнаність щодо ризиків, перевірка джерел і оперативне звернення по допомогу можуть врятувати життя і запобігти участі людей у небезпечних ситуаціях, спричинених обманом та фейковими схемами.