Дата публікації В ООН зробили заяву через російську атаку на українську енергетику
Опубліковано 20.01.26 19:01
Переглядів статті В ООН зробили заяву через російську атаку на українську енергетику 54

В ООН зробили заяву через російську атаку на українську енергетику

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

В ООН висловили обурення через масовані удари РФ по енергетичній інфраструктурі України під час сильних морозів, що залишили сотні тисяч людей без опалення. Ця заява стала реакцією на черговий сплеск атак, які завдали значних руйнувань мережам електропостачання, тепловим станціям та розподільним пунктам. Міжнародна спільнота наголошує на необхідності захисту цивільної інфраструктури, адже в умовах зимових холодів наслідки таких ударів стають більш трагедійними для мирного населення.

Міжнародна реакція та вимоги ООН

У своєму зверненні представники ООН засудили цілеспрямовані удари по об'єктам енергетики, назвавши їх порушенням міжнародного гуманітарного права. Офіційні особи закликали до негайного припинення атак на критичну інфраструктуру, підкреслюючи, що такі дії прямо впливають на доступ населення до тепла, води та медичних послуг. Заяви містять вимогу про забезпечення безпечних коридорів для відновлювальних робіт і надання безперешкодного доступу гуманітарним агентствам для підтримки постраждалих.

Крім критики, ООН пропонує конкретні кроки: документування злочинів, розслідування атак, координація з міжнародними партнерами щодо постачання обладнання та матеріалів для ремонту, а також моніторинг безпеки технічних фахівців, що виконують відновлювальні роботи. У заяві також згадується необхідність посилення санкційного тиску на тих, хто здійснює такі напади або сприяє їм.

Гуманітарні наслідки для громадян

Ураження енергетичної інфраструктури під час морозів має негайні й довгострокові наслідки. Без електроенергії припиняється робота опалювальних систем, збої в постачанні води призводять до обморожень і загострення хронічних хвороб. Медичні установи, що залежать від стабільного електропостачання, опиняються під загрозою, особливо реанімаційні відділення та апаратури життєзабезпечення. Це підсилює гуманітарну кризу та збільшує потребу у зовнішній допомозі.

Представники ООН звернули увагу на те, що є категорії населення, які страждають найсуттєвіше: особи похилого віку, діти, люди з інвалідністю та пацієнти, які залежать від електрообладнання. Вони закликали держави-партнери та гуманітарні організації терміново координувати доставку генераторів, палива, медобладнання та матеріалів для утеплення помешкань.

Політичні наслідки і шляхи відновлення

Атаки на енергетичну систему мають також політичний вимір: вони посилюють міжнародну ізоляцію агресора і спричиняють нові дискусії щодо режимів тиску та відповідальності. У заяві ООН закликає країни-члени активізувати дипломатичні зусилля для припинення бойових дій у прикордонних районах та для забезпечення захисту мирних об'єктів.

Для відновлення постраждалої інфраструктури необхідна скоординована стратегія: оперативна діагностика пошкоджень, пріоритизація ремонту критичних ланцюгів, інвестиції в модернізацію мереж та впровадження систем резервного живлення на рівні міст і регіонів. Також важливі заходи з підвищення енергетичної стійкості — розвиток відновлюваних джерел, децентралізованих систем опалення, локальних резервів палива.

Серед пропозицій експертів — створення міжнародного фонду для прискореного відновлення енергетики, який би фінансував закупівлю трансформаторів, кабелів, теплових котлів та обладнання для лікарень. ООН закликає до прозорого моніторингу використання таких коштів та до участі незалежних аудиторів для уникнення корупційних ризиків.

Важливим аспектом є і юридична відповідальність: збір доказів атак, їх документування світовими організаціями та передача матеріалів до міжнародних судових інстанцій. Це створює підґрунтя для притягнення винних до відповідальності та допомагає зменшити ризик повторних руйнівних ударів у майбутньому.

Заключна частина заяви ООН наголошує на необхідності збереження центральної уваги світової спільноти до ситуації в Україні, оскільки від стану енергетичної інфраструктури безпосередньо залежить життя мільйонів людей. Координація міжнародної допомоги, політичний тиск на агресора та довгострокові інвестиції у відновлення — ключові кроки для мінімізації наслідків та забезпечення повернення до нормального життя.