Цьогорічна зима стала випробуванням для українців і для державних програм допомоги. На тлі підвищених цін та логістичних обмежень уряд запропонував низку ініціатив, спрямованих на полегшення побутових витрат та підтримку мобільності громадян. Серед найпомітніших — програма Зимова підтримка, що включала як одноразові виплати, відому як тисяча Зеленського, так і програми з компенсації проїзду у вигляді безкоштовних кілометрів на перевезеннях. За офіційними даними, у межах програми було викуплено понад 180 тис. квитків і здійснено близько 90 млн км поїздок Укрзалізницею, що дозволяє оцінити масштаб реалізації заходів.
Зимова підтримка: як працювали ключові механізми
Програма поєднувала фінансову і сервісну підтримку. Тисяча Зеленського стала швидким інструментом, що давав змогу багатьом сім’ям оперативно покрити критичні витрати — оплату за опалення, продукти, ліки. Паралельно діяла система компенсацій, яка забезпечувала безкоштовні кілометри на залізничні та іноді автобусні маршрути, дозволяючи людям без зайвих витрат переміщуватися між регіонами. Такий двокомпонентний підхід підвищив доступність базових послуг і підтримав внутрішню мобільність у період загострених потреб.
Важливий показник ефективності — використання залізничного транспорту: понад 180 тисяч викуплених квитків і загальний пробіг пасажирських поїздок близько 90 млн км свідчать про високий попит. Це дозволило розвантажити автомобільні маршрути, зменшити витрати домогосподарств на паливо й частково компенсувати втрати від сезонного падіння доходів у деяких галузях.
Кому допомогла програма і які є виклики
Основними групами отримувачів стали малозабезпечені сім’ї, пенсіонери та працівники критичної інфраструктури. Тисяча Зеленського часто використовувалася для оплати комунальних послуг, закупівлі продуктів та медикаментів, тоді як безкоштовні кілометри були особливо корисні для вимушених переселенців та тимчасово переміщених осіб, яким потрібно було переїжджати між регіонами або повертатися додому.
Водночас реалізація програми виявила ряд проблем. По-перше, існували регіональні диспропорції: у великих містах і на залізничних вузлах кількість доступних квитків та маршрутів була значно більшою, ніж у віддалених районах. По-друге, не у всіх випадках механізм нарахування виплат і компенсацій спрацював оперативно — затримки породжували незадоволення серед отримувачів. По-третє, частина громадян використовувала кошти на тимчасові потреби, не інвестуючи у довгострокові поліпшення, що зменшує кумулятивний ефект від програми.
Політичні та економічні наслідки
З огляду на політику, програма посилила сприйняття держави як активного учасника у вирішенні кризових ситуацій, що може позитивно впливати на рейтинг влади серед частин електорату. Однак критики зазначають ризик зростання бюджетного навантаження та необхідності чіткішої цільової орієнтації допомоги. Економічно, масштабні перевезення — близько 90 млн км — створили короткостроковий попит на послуги залізниці, що частково підживило локальні економіки: попит на харчування в поїздах, сервісні послуги на вокзалах та супутні торгові точки збільшився.
Для сталого ефекту потрібні подальші кроки: посилення логістики, оптимізація цифрових платформ для отримання виплат, розширення мережі маршрутів у віддалених регіонах і введення механізмів для більш адресної допомоги. Поєднання моніторингу й адаптації програми до локальних умов дозволить підвищити її ефективність без значного збільшення витрат.
Підсумовуючи, Зимова підтримка продемонструвала, що комбінована модель — одноразові виплати на побутові потреби плюс компенсації транспортних витрат у вигляді безкоштовних кілометрів — може швидко зменшувати навантаження на домогосподарства у кризовий період. Статистика з понад 180 тис. викуплених квитків і приблизно 90 млн км поїздок Укрзалізницею — це значний результат, який потребує подальшого аналізу для вдосконалення політик та підвищення стійкості системи соціальної підтримки. Політики й адміністратори мають використати цей досвід, щоб зробити допомогу більш таргетованою, доступною і збалансованою за регіональними показниками.
У росії знову “бавовна”: що опинилося під ударом
Поки не пізно: військовим у СЗЧ пояснили, коли ще можна повернутися до служби