Чи можна знищити носії «Калібрів» — Плетенчук

Знищити російський корабель чи субмарину безпосередньо перед запуском ракет «Калібр» — завдання із зірочкою навіть для досвідчених військових. У цивільному та політичному дискурсі це питання набуло особливого резонансу після публічних коментарів експертів, зокрема відомого аналітика Плетенчука, який детально пояснював обмеження і можливості у тактичному відсічі. У цій статті ми розглянемо технічні, тактичні та політичні аспекти, що впливають на ефективність операцій проти російських носіїв крилатих ракет.

Перш за все, атака по носієві ракети вимагає максимальної точності та синхронізації даних розвідки. Сучасні системи раннього попередження, корабельні РЛС та підводні засоби здатні фіксувати зміни у поведінці підозрілих платформ, але не завжди забезпечують час, достатній для підготовки удару. За словами Плетенчука, головна проблема полягає у коротких часових інтервалах від готовності до запуску до моменту відльоту ракети: ці хвилини визначають успіх або провал операції.

Крім того, сучасні носії застосовують заходи маскування та електронного придушення. Це ускладнює ідентифікацію та прицілювання. Якщо мета — знищити платформу ще до запуску, необхідна координація між повітряними, морськими та космічними засобами розвідки, а також наявність засобів швидкого ураження з відповідною дальністю та точністю.

Тактичні варіанти дій включають застосування протикорабельних ракет, авіаударів, високооточних артилерійських засобів та спеціальних операцій. Вибір методу залежить від місця перебування носія, наявності захисту, погодних умов та ризику ескалації. Плетенчук зазначає, що операції проти кораблів у відкритому морі мають інший профіль ризику, ніж удари по підводних човнах у портах або біля узбережжя.

Особливе місце займають безпілотні платформи і розвідка в реальному часі. Використання БПЛА дозволяє отримувати відеопідтвердження та коригувати удари, зменшуючи ймовірність хибного ураження. Однак, навіть при наявності цих технологій, необхідна чітка юридична та політична мотивація дій, адже удар по військовому кораблю може мати значні міжнародні наслідки.

Також важливою є робота з перехопленням команд та розвінчуванням міфів про миттєву нейтралізацію загроз. Плетенчук підкреслює, що навіть якщо технічно можливо знищити носій перед запуском, часто простіше та безпечніше завдати удару по вихідних позиціях ракет або по логістичній інфраструктурі, що ускладнить подальші запуски.

Будь-яка операція проти корабля або підводного човна має не лише тактичний, а й геополітичний вимір. Удар по носієві крилатих ракет може бути сприйнятий як ескалаційний крок та викликати дипломатичні наслідки, санкції або відповідні військові дії. Тому рішення про виконання таких завдань приймається з урахуванням ризик-менеджменту і при підтримці союзників.

Крім того, існують технічні ризики: необережне попадання у зони, де зберігаються боєприпаси, або руйнування об'єктів цивільної інфраструктури може призвести до значних втрат серед мирного населення і негативного інформаційного фону. За словами Плетенчука, стратегічно інколи розумніше обирати менш ризикові методи обмеження ударного потенціалу опонента, ніж шукати "ідеальний" момент для ліквідації носія.

Підсумовуючи, можна сказати: можливість фізично знищити російський корабель чи субмарину перед пуском ракет «Калібр» існує, але реалізація цієї можливості залежить від багатьох факторів — від оперативної розвідки та технічних засобів до політичної волі та оцінки ризиків. Конкретні дії мають розроблятися в контексті загальної стратегії безпеки, де пріоритетом є захист населення та мінімізація ймовірності ескалації.