Неонуар в анімації давно вийшов за межі японського кіберпанку. У повнометражних стрічках із різних країн він поєднує похмуру атмосферу, фатальність, моральну неоднозначність і відчуття світу, де щасливий фінал майже завжди має високу ціну. Добірка kinowar.com зосереджується саме на повному метрі, не повторюючи всі раніше згадані нуарні аніме.
На відміну від дитячої анімації, ці роботи тяжіють до реалістичної або, навпаки, психоделічної стилістики та порушують складні дорослі теми. Їх об’єднують похмурий настрій, постійне розмивання моральних меж і відсутність беззастережно позитивних героїв. Більше ігрових фільмів у цьому напрямі можна знайти в добірці 25 найкращих неонуарів, анімація ж працює з тими самими мотивами значно вільніше.
«Акіра» — неоновий фундамент жанру
«Акіра» (Akira, 1988), IMDb 8,0
Режисер — Кацухіро Отомо.
Японський фільм Отомо одночасно належить до кіберпанку й постапокаліпсису, однак його неонуарна складова не менш важлива. Новий Токіо постає нескінченним потоком неону, нічних вулиць і похмурих провулків, де переслідування та перегони набувають клаустрофобічного характеру.
Сюжет поступово відкриває деталі секретних досліджень, військових лабораторій, вуличних банд і могутніх злочинних корпорацій. Усі ці сили ведуть до дедалі похмурішого висновку: ядерна катастрофа, що вже зруйнувала попередній світ, може виявитися не останнім кінцем цивілізації.
«Акіра» не пропонує простого поділу на добро і зло. Її герої постійно опиняються в зоні моральної невизначеності, а жодна зі сторін не має бездоганної мотивації. Саме тому вплив фільму відчутний у багатьох пізніших анімаційних роботах, присвячених темам розпаду суспільства, насильства та небезпечних експериментів.
«Ідеальний смуток» — неонуар крізь призму психіки
«Ідеальний смуток» (Perfect Blue, 1997), IMDb 8,0
Режисер — Сатоші Кон.
Кон брав участь у роботі над анімацією «Акіри», і цей зв’язок помітний у «Ідеальному смутку»: окремі фрагменти нової картини нагадують сцени з революційного фільму Отомо. Водночас режисер розвиває інший бік неонуару — більш психоделічний, суб’єктивний і зосереджений на нестабільності сприйняття.
Якщо «Акіра» занурює глядача в нічний мегаполіс, військові таємниці й загрозу нового апокаліпсису, то «Ідеальний смуток» працює передусім із тривогою та розмиттям меж між реальністю і внутрішнім світом героя. Обидві стрічки залишають по собі відчуття приреченості, але досягають його різними засобами.
Саме поєднання дорослої проблематики, жорсткої атмосфери та візуальної свободи зробило нуарну й неонуарну анімацію окремим напрямом, а не просто похмурою версією традиційного мультфільму. Порівняти ці мотиви з класичнішими кримінальними сюжетами можна також у добірці найкращих нуарів і неонуарів про пограбування.
Пітер Ґріффін проти Клівленда: хто стане Сантою у різдвяному спецвипуску «Гріффінів»?
«Ґатто: Дев’ять життів Неро»: дивіться український трейлер