«Наза»: як війна перетворює людей на цифри й «супутні втрати»

Дата публікації «Наза»: як війна перетворює людей на цифри й «супутні втрати»
Опубліковано 02.11.26 22:35
Переглядів статті «Наза»: як війна перетворює людей на цифри й «супутні втрати» 55

Документальний фільм «Наза» (NAZA) ізраїльських режисерів Юваля Аврагама та Рахель Шор досліджує, як військова мова перетворює цивільних на «супутні втрати». Українські глядачі побачили стрічку в межах 55-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість». Про фільм також розповідає kinowar.com.

Назва фільму походить від слова «наза», яким ізраїльські військові, за свідченнями розвідників, позначають людей, що можуть загинути разом із ціллю авіаудару. Якщо підозрюваний бойовик ХАМАСу перебуває у квартирі багатоповерхівки, загибель його родини та сусідів заздалегідь закладають у розрахунок допустимих втрат. Абстрактний термін допомагає говорити про людей як про цифри на екрані.

Стрічка стала однією з найрезонансніших документальних робіт року, отримала спеціальний приз журі Венеційського кінофестивалю та претендує на «Оскар». Аврагам і Шор уже відомі завдяки фільму «Немає іншої землі» (No Other Land) про витіснення палестинців із поселень на Західному березі Йордану. У 2025 році ця робота перемогла в оскарівській категорії найкращого документального фільму.

Режисери «Нази» були серед чотирьох авторів «Немає іншої землі», а також проводили журналістські розслідування разом із The Guardian, +972 Magazine та Local Call. Одним із виконавчих продюсерів нової стрічки став Джонатан Ґлейзер — режисер «Зони інтересу», фільму про те, як масове вбивство може перетворитися на буденну бюрократичну процедуру.

Як працює система визначення цілей

Для фільму автори знайшли 24 чинних і колишніх ізраїльських військовослужбовців та співробітників розвідки. Вони погодилися розповісти, як визначають цілі для авіаударів і як оцінюють можливі цивільні втрати.

Інтерв’ю записували вночі на дахах будинків у Тель-Авіві. Обличчя та голоси співрозмовників змінили, щоб приховати їхню особистість. Така обережність пояснюється змістом свідчень: військові говорять про рішення, які командування не зацікавлене оприлюднювати, а деякі фактично визнають причетність до операцій, що можуть мати ознаки воєнних злочинів.

Центральна тема «Нази» — зміна ставлення до допустимих цивільних втрат після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. Тоді бойовики атакували ізраїльські поселення та музичний фестиваль, убили близько 1200 людей і захопили сотні заручників.

У відповідь Ізраїль розпочав масштабну військову операцію в секторі Гази. За свідченнями героїв фільму, після початку війни підходи до визначення цілей і прийнятного рівня супутніх втрат змінилися. Значна частина території Гази була перетворена на руїни, а слово «наза» стало одним із проявів мови, яка дистанціює виконавців ударів від наслідків їхніх рішень.

У цьому сенсі «Наза» продовжує розмову про те, як війна стає системою процедур, термінів і технічних рішень. Схожий мотив — перетворення війни на рутинну роботу — порушує й рецензія на фільм «Омега», хоча обидві стрічки працюють із цією темою в різних жанрових і документальних формах.

Фільм Аврагама та Шор не зводить насильство до статистики. Навпаки, він показує, як статистика та службова лексика можуть стати інструментами розлюднення — і як за нейтральними словами на кшталт «наза» зникають конкретні люди, родини та цілі громади.

Поділитись у соціальних мережах:

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter