В уряді готують нові правила "Національного кешбеку": що зміниться

Кабінет Міністрів оприлюднив ініціативу щодо модернізації механізму Національний кешбек, яка покликана посилити підтримку вітчизняних виробників і стимулювати попит на українські товари. Оновлення передбачає низку технічних і нормативних змін — від уточнення критеріїв участі до впровадження додаткових інструментів контролю та аналітики. У матеріалі розглядаємо ключові положення пропозицій, можливі економічні наслідки та ризики на шляху реалізації.

Які ключові зміни пропонують

За повідомленнями урядовців, головна мета реформ — зробити механізм Національний кешбек більш адресним і ефективним для малого та середнього бізнесу. Серед запропонованих змін: уточнення переліку товарів і послуг, що підпадають під програму; введення пріоритетних категорій із перевагою для продукції, що вироблена в Україні; спрощення процедури реєстрації торговельних точок та продавців у системі; а також посилення цифрового супроводу операцій.

Зокрема, планується встановити критерії відповідності марки або коду товару, щоб уникнути зловживань і імпортних «мінімалок», що маскуються під вітчизняні вироби. Для підтвердження походження продукції передбачено електронну звітність і доступ до єдиних баз даних. У документах також фігурує ідея про диференціацію ставки кешбеку: вищий відсоток для українських товарів та окремих секторів (харчова промисловість, легка промисловість, індустрія товарів повсякденного попиту).

Очікуваний економічний ефект та соціальні наслідки

Економісти, що аналізують ініціативу, відзначають, що грамотно налаштований механізм кешбеку може стати дієвим інструментом для стимулювання внутрішнього попиту і підтримки робочих місць у регіонах. Підвищення привабливості українських товарів у поєднанні зі зниженням бар’єрів для малого бізнесу сприятиме диверсифікації пропозиції та коротким ланцюгам постачання.

Однак важливо врахувати бюджетні обмеження: реалізація розширених преференцій потребуватиме чітко визначених джерел фінансування та механізмів контролю, щоб уникнути надмірних витрат. Урядова модель, яка передбачає повернення частини коштів споживачам, має бути збалансована з прогнозами впливу на інфляцію і конкурентоспроможність імпорту. Позитивний ефект буде залежати від того, наскільки оперативно та прозоро запрацюють запропоновані зміни, а також від того, як швидко підприємці адаптуються до нових умов.

Ризики реалізації та вимоги до впровадження

Серед основних ризиків — технічні збої в системі реєстрації та виплат, шахрайські схеми, а також можливі маніпуляції з класифікацією товарів. Щоб мінімізувати ці загрози, ухвалені заходи повинні передбачати наскрізну цифрову верифікацію, інтеграцію з митними і податковими реєстрами та регулярні аудити. Також критично важлива прозора комунікація між Кабміном, бізнес-асоціаціями та споживачами щодо умов участі і механізмів отримання кешбеку.

Не менш важливо налагодити навчальні програми для малих підприємств, щоб вони могли швидко впровадити необхідні зміни в обліку й оформленні продажів. Ухвалення рішень має супроводжуватися поетапною реалізацією й тестуванням нових елементів у вибраних регіонах або галузях, щоб виявити вузькі місця та скоригувати підхід перед масштабуванням.

Підсумовуючи, запропоновані поправки до програми Національний кешбек мають потенціал стати важливим інструментом державної підтримки вітчизняної промисловості, але їхня ефективність залежатиме від якості технічної реалізації, прозорості правил і здатності держави швидко реагувати на ризики. Баланс між стимулюванням попиту на українські товари і обачним бюджетним підходом стане ключовим фактором успіху.