Дата публікації Атака "Цирконом" по Києву: експерт пояснив, чому росія використала протикорабельні ракети
Опубліковано 24.01.26 19:34
Переглядів статті Атака "Цирконом" по Києву: експерт пояснив, чому росія використала протикорабельні ракети 68

Атака "Цирконом" по Києву: експерт пояснив, чому росія використала протикорабельні ракети

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Напад на столичні райони з використанням ракет, що традиційно призначені для ураження морських цілей, викликав багато запитань у громадськості та аналітиків. Експерти звертають увагу не лише на технологічні характеристики боєприпасів, але й на тактичні й стратегічні причини вибору саме таких систем. У цій статті розбираємося, чому було обрано Циркон та інші подібні ракети, які наслідки це може мати для обороноздатності міста та як змінюється характер сучасних ударів.

Характеристики ракет і логістика застосування

Перш за все слід наголосити, що протикорабельні ракети типу Циркон або радянська Х-22 мають особливі технічні параметри: висока швидкість, значна дальність та потужна бойова частина. Саме ці якості роблять їх привабливими для використання не лише по кораблях, а й по наземних цілях. До того ж, наявність платформи для запуску (флот, авіація, берегові комплекси) дає ворогу гнучкість у виборі місця пуску і часу удару.

Економічні та виробничі фактори також відіграють роль. У ситуації, коли стратегічні запаси універсальних крилатих ракет обмежені, використання наявних у достатній кількості протикорабельних варіантів може стати компромісним рішенням для нанесення ударів по важливих наземних об'єктах. Крім того, деякі ракети мають інерційну та супутникову систему наведення, що дозволяє коригувати траєкторію для ураження наземної інфраструктури.

Тактичні та психологічні мотиви застосування таких систем

За словами аналітиків, один із аргументів на користь використання ракетного озброєння призначеного для морських цілей — це прагнення досягти ефекту "перевантаження" систем протиповітряної оборони. Висока швидкість та маневреність таких ракет ускладнюють перехоплення, особливо якщо застосовується комбінований підхід: викид декількох боєприпасів різних типів одночасно.

Не менш важливим є психологічний фактор: удари по центральних районах великого міста створюють відчуття вразливості навіть далекого від лінії фронту населення. Використовуючи гіперзвукові або швидкі ракети, агресор прагне показати технічну перевагу та підірвати моральний стан населення й адміністративних структур.

Ще один аспект — це доступність і простота застосування. Якщо у ворога є ракети, які можна запустити з віддалених позицій без необхідності наближення до зони ураження, вони стають привабливим інструментом для завдання точкових чи масованих ударів по критичній інфраструктурі.

Наслідки для безпеки та рекомендації обороні

Такі атаки ставлять низку завдань перед системою оборони: оновлення тактик перехоплення, посилення розвідки для раннього виявлення пусків і підходів до міста, адаптація політики цивільного захисту. Потрібно враховувати, що повітряна оборона не завжди може ефективно відпрацювати проти швидких морських ракет, особливо коли ті летять на малій висоті або виконують маневри.

Практичні заходи включають розширення арсеналу засобів перехоплення, інтеграцію радіоелектронної протидії, розгортання додаткових засобів раннього попередження та посилення захищеності критичної інфраструктури (енергетика, транспорт, логістика). Також важливі заходи з евакуації та інформування населення про правила поведінки під час повітряних тривог.

Підсумовуючи, можна сказати, що застосування протикорабельних ракет проти наземних цілей — це поєднання технічних можливостей, оперативних обставин та стратегічних завдань агресора. Для ефективної відповіді потрібна синергія технічних рішень, розвідки та організаційних заходів на рівні держави та місцевих громад.