Чи можливий другий Чорнобиль в Україні через блекаут на АЕС: експерт озвучив прогноз

Після неодноразових повідомлень у ЗМІ про відключення електропостачання біля атомних електростанцій в Україні громадськість та політики почали поширювати побоювання про можливість повторення катастрофи на кшталт Чорнобиля. Експерт пояснив, чи існує реальна загроза радіаційної аварії через пошкодження мереж і що саме вирішує безпеку сьогоднішніх реакторів. У цій статті зібрані технічні факти, політичні ризики та практичні рекомендації, щоб відділити емоції від реальної оцінки загроз.

Механізми ризику: чому блекаут біля АЕС не рівнозначний катастрофі

Сучасні атомні електростанції проєктувалися з урахуванням можливості втрати зовнішнього електропостачання. Якщо блекаут на АЕС відбувається, найважливішим завданням є забезпечення систем охолодження та контролю. Для цього існують кілька рівнів захисту: автоматичне відключення реакторів, власні дизель-генератори, аварійні системи живлення та пасивні системи охолодження. У більшості випадків короткочасні відключення енергетичної системи контролюються і не призводять до незворотних процесів.

Втім, ризики зростають у разі поєднання факторів: пошкодження трансформаторів, руйнування інфраструктури, відсутність доступу до запасів палива для аварійних генераторів або атаки на критичні об’єкти. Саме такий ланцюг подій може перетворити контрольовану ситуацію на серйозну аварію. Тому слова «не можливо» чи «завжди безпечно» не застосовні — потрібна обачна оцінка і підготовленість.

Що каже експерт: реальний прогноз і ключові умови ризику

За словами фахівця з ядерної безпеки, ймовірність повторення масштабної аварії, подібної до Чорнобиля, в умовах сучасних АЕС України є низькою, якщо працюють усі резервні лінії та логістика. Проте він наголосив на кількох критичних моментах. По-перше, довготривалий блекаут на АЕС без доступу до дизельного пального або можливості ремонту обладнання під обстрілами створює реальну загрозу для систем охолодження. По-друге, пошкодження зовнішньої енергомережі може супроводжуватися фізичними ударами по лініях живлення та трансформаторах, що ускладнює відновлення електропостачання.

Експерт також звернув увагу на людський фактор: дефіцит кваліфікованого персоналу через евакуацію або загрози безпеці станції під час бойових дій значно підвищує ризики помилок. Він підкреслив важливість міжнародного моніторингу та підтримки — своєчасні поставки палива для аварійних агрегатів, доступ міжнародних інспекторів і координація з партнерами з ЄС та МАГАТЕ можуть істотно знизити небезпеку.

Політичні висновки та практичні кроки для зменшення ризику

З політичної точки зору, питання безпеки АЕС пов’язане не лише з технічними заходами, а й з організацією оборони інфраструктури та політикою енергетичної стійкості. Держава має забезпечити резервні лінії постачання палива для дизель-генераторів, захист ліній електропередач, створення автономних джерел енергії для критичних об’єктів і чіткі плани евакуації та комунікації з населенням.

Крім того, важливими є кілька практичних кроків: інвестувати у модернізацію трансформаторних підстанцій, розгортання мобільних генераторів, підсилення кібербезпеки енергосистеми та регулярні навчання персоналу. Розбудова енергетичної системи з елементами резервування та децентралізації (сонячні панелі з системами збереження енергії для критичних об’єктів) зменшить залежність від великих магістральних ліній.

У публічному просторі важливо уникати паніки. Підкреслення кожного потенційного ризику має підкріплюватися експертною оцінкою і конкретними діями. У той же час політики повинні не лише інформувати населення, а й діяти превентивно: забезпечити фінансування, міжнародну співпрацю і законодавчу базу для захисту критичної інфраструктури.

Підсумок: шанс того, що блекаут на АЕС автоматично переросте у повторення Чорнобиля, є низьким за умови функціонування усіх резервів та доступу до ресурсів. Однак реальні ризики існують, коли технічні відмови поєднуються з логістичною ізоляцією або військовою загрозою. Саме тому поєднання технічних заходів, політичної волі і міжнародної підтримки — ключ до мінімізації ймовірності радіаційної аварії в умовах сьогодення.