LELÉKA, 10 років у Берліні, відповіла на закиди, що вона 'не в контексті' України

Конфлікт навколо образу співачки викликав жваве обговорення в медіа та соцмережах: після перемоги в національному відборі частина аудиторії звинуватила артистку в тому, що вона «не в контексті» сучасної України. Переможниця нацвідбору пояснила свою позицію, а її слова одразу стали предметом дискусії про роль митця, діаспори та громадянської відповідальності під час війни.

LELÉKA, 10 років у Берліні, відповіла на закиди, що вона 'не в контексті' України

LELÉKA — ім’я, яке останнім часом звучить майже щодня: її виступ у відборі привернув увагу не лише як музичний проєкт, але й як символ діалогу між внутрішнім і зовнішнім поглядом на українську культуру. Артистка, яка вже понад десять років живе в Берліні, зазнала критики від тих, хто вважає, що її манера виконання, сценічний образ чи публічні висловлювання не відповідають очікуванням частини населення і, мовляв, є «поза контекстом» української реальності.

Закиди і суспільна реакція

Основні претензії були зосереджені на тезах про віддаленість від «теми війни», мовну самобутність та художній вибір. Частина коментаторів підкреслювала, що артист, який представляє країну на міжнародній арені, має відчувати пульс національного болю і бути «в контексті» поточних подій. Інші наголошували на тому, що творча свобода й право на індивідуальне бачення теж є важливою складовою сучасної культури. У дискусіях часто фігурували такі ключові слова, які зараз виділяють у публічних виступах: Україна, не в контексті, нацвідбір. Соцмережі дали простір як для підтримки, так і для критики, що підсилювало емоційний фон навколо теми.

Відповідь LELÉKA і її позиція щодо України

У своїй відповіді LELÉKA звернула увагу на те, що роки життя за кордоном не роблять людину менш українською. Вона пояснила, що веде діалог з власною ідентичністю і прагне показати іншу грань сучасної української музики, яка може поєднувати внутрішні мотиви з європейським досвідом. Артистка наголосила, що підтримує країну й допомагає їй у доступний спосіб, утримуючись від голосних політичних декларацій, але працюючи над просвітницькими та благодійними ініціативами.

Також у заяві звучала думка про те, що звинувачення у «не в контексті» часто випливають із загальних тривог суспільства і можуть бути спрямовані на митців, які по-іншому вибудовують комунікацію з публікою. Переможниця нацвідбору пояснила свою позицію як наголос на необхідності діалогу: вона запрошувала до конструктивної розмови замість швидкого осуду, а також підкреслила, що мистецтво має право на різні форми вираження, навіть у кризовий час.

Наслідки цієї історії виходять за межі одного конкурсу: вона підняла тему взаємин між культурою та політикою, ролі діаспори в підтримці держави та того, як саме суспільство визначає належність і контекст. Дискусія про Україну і мистецтво триває, і наступні кроки артистки, її суспільні ініціативи та виступи на міжнародній сцені стануть лакмусовим папірцем для громадської думки.