Хто і навіщо демонтує кіоски в центрі Києва

У центрі столиці знову загострилася дискусія навколо демонтажу тимчасових споруд: за останні дні десятки фото й відео розлетілися соцмережами, і кияни ставлять питання — хто саме розбирає кіоски й з якою метою. Натовпи свідків, камери спостереження й неймовірні коментарі під публікаціями створюють враження, ніби сталося щось надзвичайне. Насправді ж подія має доволі прозаїчні, але важливі підґрунтя у сфері міського управління, безпеки і правил торгівлі.

Муніципальні служби розпочали роботу з демонтажу окремих тимчасових МАФів і кіосків у центральних вулицях. За офіційною інформацією, причини різні: від порушень містобудівних правил до відсутності необхідних документів і проблем з інфраструктурою. На місцях працювали бригади з демонтажу, інколи за присутності поліції, інколи — без. У медіапросторі це виглядало драматично, оскільки люди реагували емоційно, публікували фото й відео, що підсилювало інформаційний шум.

Уповноважені особи мерії запевняють, що власників попереджали заздалегідь і просили прибрати МАФи самостійно. Ця практика передбачає надання терміну для добровільного демонтажу, після якого втручаються відповідні служби. Однак у ряді випадків питання стосується довготривалих споруд або тих, що розміщені з порушеннями на критичних ділянках — в зонах реконструкції чи поряд з важливими комунікаціями.

Найбільше уваги привертають кіоски у центрі через високу прохідність та велике значення для іміджу міста. Демонтаж може бути обґрунтований кількома факторами: від необхідності розширити пішохідні простори до заходів з безпеки під час проведення масових заходів. Часом мова йде про прибирання незаконних торгових точок, які не проходили процедуру оформлення або порушували схеми розміщення.

Крім того, у влади є план по впорядкуванню комунального простору — це частина більш широкої стратегії з оновлення фасадів, відновлення тротуарів і розбудови туристичної інфраструктури. Демонтаж також використовується як спосіб боротьби з неофіційними схемами аренди і корупційними ризиками навколо розташування МАФів. Водночас власники часто кажуть, що не отримували адекватної заміни для бізнесу, що ставить питання про соціальну відповідальність влади при проведенні таких заходів.

Після публікацій у ЗМІ та соцмережах відбулися різні реакції: хтось підтримує ініціативу благоустрою, хтось нарікає на втрату робочих місць і джерел доходу дрібних підприємців. Місцеві активісти вимагають прозорих процедур і компенсаційних механізмів, а деякі підприємці звертаються до суду або вимагають продовження строку на демонтаж. Суспільний резонанс підсилює те, що фото і відео демонтажу часто супроводжуються емоційними підписами, що створює враження несправедливості.

Мерія, у свою чергу, наголошує на необхідності дотримання законності та порядку, водночас закликаючи до діалогу. Формальна позиція: власників просили прибрати МАФи самостійно, і там, де це не сталося в установлені терміни, служби діяли відповідно до процедур. Розв'язання питання в довгостроковій перспективі потребує планування альтернативних місць для торгівлі, спрощення процедури легалізації тимчасових споруд та створення прозорих критеріїв розміщення.

У найближчі тижні варто очікувати продовження прибирання окремих точок, посилення контролю за дозволами та активніші громадські обговорення. Для уникнення подальших конфліктів важливо, щоб дії влади супроводжувалися чіткою комунікацією, а власники мали реальні шляхи для переходу на легальний режим роботи. В ідеалі такі ініціативи повинні поєднувати інтереси міста і малих підприємців, зберігаючи при цьому публічний простір, безпеку та естетику центральної частини Києва.