Інцидент навколо використання прапорів росії на міжнародній спортивній арені знову викликав хвилю емоцій — цього разу рішуче висловився Владислав Гераскевич. Український скелетоніст, який вже став символом стійкості на Олімпіаді-2026, не приховував свого обурення, коментуючи присутність символіки країни-агресора на Паралімпійських змаганнях. Історія його унікального шолома та долі атлетів, які попри все залишилися в строю, додає контексту до його різкої позиції.
«Абсурдно»: Владислав Гераскевич різко висловився про прапори РФ на ПаралімпіадіКоли спортсмен, який здобув увагу публіки своїм нестандартним підходом до екіпірування та символікою, публічно засуджує рішення організаторів, це не може залишитися непоміченим. Владислав Гераскевич наголосив, що навіть у спорті, де має панувати нейтралітет і повага до міжнародних правил, існують межі моралі та поваги до постраждалих країн. На його думку, поява прапори РФ на церемоніях і в офіційних просторах Паралімпіади виглядає не просто недоречно — це, за його словами, «абсурдно» в контексті триваючого конфлікту і мільйонних страждань.
Виступ героя Олімпіади-2026 має додатковий емоційний фон: його славнозвісний шолом, створений на знак пам’яті та солідарності, став символом того, як спортсмени можуть використовувати власну платформу для висловлення принципової позиції. Саме цей контраст — між проявами творчості, пам’яті та солідарності й офіційною присутністю символів держави, яка веде агресію — підкреслив і підсилив його меседж.
Реакція спортивної спільноти та політиківРеакція не забарилася: представники українських паралімпійських команд, а також низка міжнародних оглядачів висловили занепокоєння. Дискусія перейшла за межі суто спортивного порядку денного і опинилася у площині політичної етики на міжнародній арені. Для багатьох атлетів питання присутності державних символів під час міжнародних змагань пов’язане не лише з іміджем спорту, а й з безпекою спортсменів та моральними принципами спільноти.
Політики та громадські діячі, в тому числі в Україні, відреагували на заяву Владислава Гераскевича, закликаючи до перегляду підходів до візуальної присутності представницьких символів країн-агресорів. Частина експертів підкреслює: правила Міжнародного паралімпійського руху мають бути чітко адаптовані до реалій сучасних конфліктів, аби уникнути ситуацій, коли спортивні майданчики стають полем для політичних провокацій або, навпаки, для затвердження аморальних практик.
Що далі: наслідки та можливі крокиЯкі практичні наслідки може мати така публічна критика? По-перше, це посилення контролю за символікою під час проведення змагань та запровадження прозорих критеріїв щодо допуску прапорів і національної атрибутики. По-друге, зростає ймовірність політичного тиску на міжнародні організації, аби вони відреагували швидше та жорсткіше у випадках, коли присутність символіки може завдати моральної шкоди постраждалим країнам або загострити конфлікти.
Для самої української спільноти спорту заява скелетоніста стала ще одним сигналом: спортсмени здатні формувати порядок денний і впливати на міжнародні рішення не тільки перемогами й рекордами, а й чіткою громадянською позицією. Історія зі шоломом Гераскевича — приклад, як індивідуальна ініціатива може привернути увагу до важливих тем та змусити суспільство говорити про них голосно.
Зрештою, питання належного ставлення до символіки країн-агресорів на спортивних аренах залишається відкритим. Протистояння між бажанням зберегти аполітичний характер спорту та вимогою моральної відповідальності стає дедалі відчутнішим. Послідовна позиція таких видатних спортсменів, як Владислав Гераскевич, може прискорити ухвалення рішень, які врівноважать спортивні стандарти з принципами гуманності й міжнародної справедливості.