Чи могла РФ вгатити по Львову "Орешніком" — Ігнат

Увечері пролунали сильні вибухи в області, і в соціальних мережах одразу з’явилися повідомлення: «Російська армія завдала балістичного удару по Львівській області, вибухи від якого було чутно як у Львові, так і поза його межами». Та чи справді за цим стояла ракета типу «Орешнік», і наскільки вірогідний такий сценарій — пояснює експерт Ігнат.

За первинними свідченнями, у вибухах відчувалася не лише звукова хвиля, а й вібрація в будинках, що свідчить про потужність джерела. Якщо говорити про класифікацію, то подібні ефекти можуть давати як ударні хвилі від балістичної ракети, так і детонація великого боєзаряду при наземному вибуху. Важливо відрізняти характерні ознаки: балістична ракета залишає за собою слід у радарних та супутникових даних, часто має тепловий слід і може супроводжуватися кількома точками ураження, тоді як точковий вибух на землі має інші докази — криги, вирви, уламки.

Експерти та очевидці відзначають, що звукові хвилі були чутні на великій відстані — це узгоджується з ударами великої енергії. Але сам по собі звук не дає однозначної відповіді про тип ракети чи боєзаряду.

Ігнат, аналізуючи подію, виділяє кілька ключових критеріїв, за якими можна оцінити ймовірність застосування саме ракети «Орешнік».

Аргументи за: по-перше, якщо зафіксовані сліди польоту та характерна траєкторія, це може свідчити про середньо- або великотоннажну ракету. По-друге, зазвичай для ударів у тилу застосовують ракети з великою дальністю дії, які дозволяють вражати цілі у Львівській області з відстаней, що перебувають у межах досяжності розглядуваних систем. По-третє, інформація про одночасні спрацьовування систем ППО або ретельні повідомлення з декількох джерел можуть підсилювати версію великомасштабного удару.

Аргументи проти: по-перше, назва «Орешнік» у відкритих джерелах може бути неточною або локальною маркуванням, і без офіційних підтверджень ідентифікувати тип ракети складно. По-друге, балістичні удари часто супроводжуються супутниковими відеозаписами або даними розвідки — їх відсутність ускладнює висновок. По-третє, можливі інші сценарії, як-то підрив складського приміщення або аварійна детонація, що дають подібні звукові ефекти, але не пов’язані з застосуванням саме такої ракети.

Ігнат наголошує: остаточне підтвердження можливе лише після збирання фізичних доказів на місці, аналізу уламків та даних ППО, а також перевірки геолокаційних і супутникових матеріалів. До цього будь-які твердження залишаються версіями.

Незалежно від того, чи використано саме «Орешнік», подія підкреслює кілька важливих моментів для безпеки регіону. По-перше, потреба в швидкій та прозорій комунікації від офіційних структур — щоб уникнути паніки та дезінформації. По-друге, необхідність ретельного розслідування: збирання уламків, опитування свідків, аналіз радарних даних і співпраця з міжнародними партнерами для верифікації типу боєприпасу.

Крім того, подібні інциденти можуть мати політичні наслідки — ескалація напруги, посилення заходів оборони і зміни в логістиці постачання гуманітарної допомоги. Львів і область залишаються важливими логістичними та цивільними центрами, тому кожен удар має і військові, і гуманітарні наслідки.

На завершення, за словами Ігната, нинішні дані дають підстави розглядати версію застосування балістичної ракети, але точна ідентифікація «Орешніка» потребує підтвердження через технічний аналіз і відкриті джерела розвідки. До офіційного висновку варто зберігати обережність у формулюваннях і покладатися на перевірені факти.