За останні місяці з'явилися свідчення, що росія змінює підхід до атак на українську енергетику. За словами експерта, мова йде про стратегічну схему, яку фахівці називають «подвійні удари»: перший — руйнівний удар по інфраструктурі, другий — контроль і повторна атака в момент відновлення. Така тактика має на меті не лише вивести з ладу мережу, а й зірвати процес її швидкого повернення до стабільної роботи, посилити психологічний та економічний тиск на Україна.
Що таке «подвійні удари» і чому це небезпечноПід «подвійними ударами» розуміють системний підхід, коли противник спочатку завдає точкового чи масованого ураження об'єктам генерації, передачі або розподілу електроенергії, а потім, відстеживши процеси аварійно-відновлювальних робіт, проводить повторну атаку у найбільш вразливий момент. Така схема дозволяє:
- максимально заглибити наслідки першої атаки, знищивши резерви та ускладнивши логістику ремонту;
- створити хронічну нестабільність в енергосистемі, коли відновлення носить епізодичний характер і не гарантує сталого постачання;
- посилити паніку серед населення і підривати довіру до можливостей держави відновлювати критичну інфраструктуру.
За оцінками експертів, такий підхід особливо ефективний у зимовий період, коли попит на електроенергію зростає, а наслідки тимчасових відключень більш відчутні.
Як противник відстежує відновлення і які засоби використовуєДля реалізації стратегії контролю за відновленням РФ використовує комплекс методів: розвідку з повітря, електронний моніторинг, кібератаки та агентурні мережі. Зокрема, за словами фахівців, ворог відстежує мобільні маршрути ремонтних бригад, каналізацію інформації у соцмережах, телекомунікаційні сигнали та супутникові дані. Це дає можливість визначити, коли саме лінії електропередачі будуть повторно активовані або коли резервні джерела живлення запрацюють.
Крім того, використовуються різні види ураження: крилаті ракети для далекого ураження, безпілотники для точкових атак, а також ракетно-артилерійські удари по трансформаторних підстанціях. Особливу увагу ворог приділяє вузловим об'єктам, від яких залежать великі території, — їх підрив призводить до масштабних відключень і ускладнює координацію ремонтів.
Заходи захисту: як зменшити ефект та підвищити стійкістьЩоб протистояти такій тактиці, Україна і міжнародні партнери мають зосередитися на низці пріоритетних кроків. По-перше, необхідне прискорене впровадження технологій декцентралізації енергопостачання — мікромережі, автономні генератори та системи зберігання енергії можуть забезпечити локальну стійкість. По-друге, важливо посилити захищеність ключових об'єктів: бронювання трансформаторів, резервні маршрути живлення, обмеження вразливих точок доступу.
По-третє, оборонний потенціал має включати ефективну розвідку і контррозвідку, кіберзахист енергосектору та оперативний обмін інформацією між владою, операторами систем та міжнародними партнерами. А також треба інвестувати у навчання ремонтних бригад, забезпечити їх захищені засоби зв'язку й обладнання для швидкого реагування. Практичні рішення, які вже пропонують експерти, — це створення мобільних ремонтних модулів, попереднє розміщення критичних запасів та верифікація планів відновлення на рівні громад.
Нарешті, важливим є повідомлення населення: прозора комунікація про заходи безпеки, реалістичні терміни відновлення та поради для енергозбереження знижують ризик паніки та допомагають оптимально розподіляти навантаження.
У підсумку, описана тактика свідчить про зростання професіоналізму у плануванні атак на критичну інфраструктуру і потребує комплексної відповіді. Комбінація технологічних рішень, міцної розвідки, міжнародної допомоги та інформаційної роботи може значно пом'якшити наслідки та зменшити вразливість енергосистеми до повторних ударів.