У росії немає ресурсів для великого наступу — Маломуж

Експертна оцінка стану російських сил у контексті можливого нового наступу залишається однією з найактуальніших тем для аналізу. Колишній керівник розвідки, якого цитують ЗМІ, стверджує, що проблеми не обмежуються нестачею особового складу — критично важливими є також питання з технікою, логістикою та промисловою базою. Така позиція викликає занепокоєння в експертному середовищі й змушує по-новому оцінювати ризики для регіону.

Маломуж зазначає, що для проведення великої наступальної операції потрібні не лише численні підрозділи та високий рівень мобілізації, а й стабільні постачання боєприпасів, ремонтні бази, модернізована техніка та сучасні засоби розвідки. Серед ключових обмежень він виділяє нестачу як жива сила, так і технічних ресурсів і технологічних ресурсів, що визначає можливість тривалих наступальних дій. Без цього наступ перетворюється на тактичні спроби з великими втратами та обмеженим ефектом.

Експерт підкреслює, що сучасна війна залежить від ланцюгів постачання. Навіть за умови нарощення кількості особового складу, відсутність доступу до компонентів, високоточної електроніки та сучасних моторів унеможливлює швидке відновлення техніки. Санкції та контроль експорту технологій значно ускладнили роботу оборонної промисловості. Окрім цього, проблеми з логістиками — нестача транспорту, руйнування шляхів постачання, дефіцит пального — роблять великі наступи вразливими до обмежень у часі та просторі.

Ще один фактор — амуніція та боєприпаси. Для інтенсивних наступів потрібна маса артилерійських снарядів, керованих боєприпасів і ракет. Виробничі потужності не встигають за зростаючим попитом, а імпортозаміщення не завжди забезпечує якість і кількість, необхідні для довготривалої операції. Тож навіть добре підготовлені підрозділи можуть опинитися без підкріплення з тилу.

З огляду на озвучені обмеження Маломуж робить висновок, що Москва вдаватиметься до локальних штурмів, демонстрацій сили та гібридних операцій замість масштабного наступу. Це означає посилення кібератак, диверсійної діяльності та використання проксі-формувань. Такий підхід дозволяє досягати тактичних цілей за відносно невеликих витрат ресурсів, але не призводить до кардинальних змін на фронті.

Крім того, зниження морального стану особового складу, проблеми з підготовкою резервів та обмежені можливості модернізації техніки впливають на готовність вести тривалі наступальні дії. Навіть за сценарію часткового нарощення сил, відсутність технологічного заділу робить шанси на успіх сумнівними. Для міжнародної спільноти це означає, що слід очікувати ескалацій у різних формах, але не масованої наземної операції в широкому масштабі.

У підсумку позиція експерта свідчить: дефіцит ресурсів — як людських, так і матеріальних — значно звужує простір для масштабних наступів. Це важливий сигнал для політиків, військових аналітиків і громадськості, який вимагає переосмислення стратегічних оцінок та підготовки до різних сценаріїв розвитку подій.