Після трагічних подій на Майдані багато колишніх бійців спецпідрозділу залишили Україну і осіли в росії. У матеріалі зібрані відкриті дані та повідомлення ЗМІ про те, де саме перебувають і чим займаються ті, кого підозрюють у розстрілах протестувальників. Така інформація має значення не лише для правосуддя, а й для розуміння, як змінюється географія безпеки в регіоні.
Вони розстрілювали Майдан: де ховаються 'беркутівці' і чим живуть у росії — ЗМІЗа повідомленнями різних ЗМІ, після втечі до росія багато екс-бійців Беркут отримали нові ролі — від офіційних посад у силових структурах до високоплатних місць в охоронному бізнесі. Деякі документовані випадки свідчать про те, що колишні працівники підрозділу інтегрувалися в місцеві системи безпеки, тоді як інші залишаються малопомітними, змінюючи імена або реєстрацію. Таке розташування створює складнощі для слідства і ускладнює процес притягнення до відповідальності.
Де найчастіше знаходять колишніх бійцівЗМІ вказують на кілька типових маршрутів працевлаштування та місць проживання: робота у муніципальних або регіональних структурах, служба в приватних охоронних компаніях, оформлення на контракти в підрозділах, що співпрацюють з силовими відомствами. У багатьох випадках колишні беркутівці отримували технічні або адміністративні посади, які не привертали зайвої уваги, але дозволяли зберегти вплив і доходи.
Ще один варіант — переїзд у прикордонні або віддалені регіони, де менший контроль медіа і громадських організацій. Там вони можуть вести малопомітне життя, але залишатися на зв'язку з колишніми колегами і користуватись мережами підтримки. Для частини з них характерні зміни ідентичності: нові документи, інші прізвища або нові адреси реєстрації.
Чим живуть ті, кого підозрюють у розстрілахЕкономічні джерела існування різняться: хтось отримує регулярну платню від служби у силові структури або від приватних компаній, хтось працює в охороні комерційних об'єктів, хтось зайнятий у суміжних бізнес-проектах. Для частини підозрюваних доступні державні пільги або пенсії, які допомагають зберігати стабільний рівень життя. Також фіксуються випадки, коли екс-бійці стають тренерами з тактичної підготовки або інструкторами з охорони — попит на такі послуги зріс у певних колах.
Крім матеріальної сторони, важливий і політичний контекст: в росії деякі з них отримали можливість брати участь у заходах, пов'язаних із безпекою, що дає соціальний статус і додаткові контакти. Наразі це створює додатковий бар'єр для міжнародного співробітництва у правовій площині, оскільки питання екстрадиції чи видачі підозрюваних ускладнені політичними факторами.
Водночас не всі, хто виїхав, уникли суспільної уваги: активісти і журналісти продовжують моніторити їх пересування, викривають нові факти працевлаштування та публікують досьє на осіб, підозрюваних у скоєнні тяжких злочинів під час протестів. Це створює додатковий ризик для тих, хто намагається зберегти анонімність.
Міжнародні реакції та санкції також впливають на їхнє життя: деякі країни запровадили обмеження, що ускладнюють подорожі та фінансові операції. Для тих, хто вже інтегрувався в місцеві системи, такі кроки можуть бути менш відчутними, але для мобільності й транскордонних зв'язків — мають значення.
Попри це, дані ЗМІ свідчать, що питання відповідальності за злочини під час протестів лишається відкритим. Громадськість в Україні продовжує вимагати прозорого розслідування та повернення підозрюваних до юрисдикції українських судів. Документи, відео та свідчення зберігаються та використовуються у розслідуваннях, які тривають, хоч і з певними перешкодами.
Підсумовуючи, можна сказати, що життя тих, кого підозрюють у розстрілах на Майдані, після переїзду до росія стало різноманітним: від легалізації в офіційних структурах до прихованих схем працевлаштування. Це питання залишається у фокусі медіа і правозахисних організацій, оскільки встановлення істини і притягнення до відповідальності мають важливе значення для відновлення довіри до системи правосуддя.