Ірма Шелест
Пандемія COVID-19 змінила не лише повсякденне життя, а й ставлення людей до грошей, заощаджень та інвестицій. Нове дослідження, опубліковане в International Journal of Bank Marketing, поставило під сумнів один із базових принципів класичної економічної теорії: що після зіткнення з фізичною загрозою люди зазвичай стають обережнішими у фінансових рішеннях. Виявилося, що досвід хвороби в родині може бути пов’язаний не зі зниженням, а зі зростанням інтересу до ризикованих інвестицій, зокрема криптовалют.
Команда дослідників на чолі з Пенченгом Вангом з Університету Кеннесо проаналізувала поведінкові реакції людей, які безпосередньо або через членів родини зіткнулися з COVID-19. Результати показали статистичний зв’язок між таким досвідом і більшою готовністю вкладати кошти у цифрові активи. Йдеться не про те, що кожна людина після хвороби неодмінно купує біткоїн або інші монети, а про загальну тенденцію, яка проявилася у відповідях і фінансових уподобаннях учасників.
Цей висновок видається парадоксальним. З погляду традиційної економіки, пережита небезпека мала б посилити прагнення до стабільності, накопичення готівки та вибору менш прибуткових, але надійніших інструментів. Проте пандемія могла вплинути на психологію людей складніше. Усвідомлення нестабільності життя, непередбачуваності майбутнього та обмеженості часу здатне підштовхувати частину суспільства до рішень, які раніше здавалися надто сміливими.
Чому досвід пандемії може змінювати фінансову поведінку
Одне з можливих пояснень полягає у зміні сприйняття ризику. Людина, яка пережила серйозну хворобу або бачила наслідки COVID-19 у близьких, може почати інакше оцінювати невизначеність. Фінансові втрати вже не здаються єдиною чи найбільшою загрозою, адже життєві обставини продемонстрували, наскільки швидко можуть змінюватися плани. На цьому тлі потенційно висока дохідність криптовалют може виглядати привабливішою, навіть попри значні коливання їхньої вартості.
Іншим чинником могла стати популяризація цифрових фінансових сервісів у період карантинних обмежень. Закриття офісів, перехід на дистанційну роботу, активне використання онлайн-банкінгу та електронних платежів зробили цифрове середовище частиною щоденного життя мільйонів людей. Криптовалюти, які існують виключно у віртуальному просторі, могли сприйматися як логічне продовження цієї трансформації.
Пандемія також посилила інтерес до альтернативних способів збереження та примноження коштів. Економічна невизначеність, інфляційні очікування, побоювання щодо ринку праці та нестабільність традиційних активів змусили багатьох користувачів шукати нові фінансові можливості. Для частини інвесторів криптовалюта стала не лише спекулятивним інструментом, а й символом фінансової незалежності від звичних установ.
Важливу роль могла відіграти й потреба відновити відчуття контролю. Пандемія обмежила можливості людей впливати на власне життя: змінювалися правила пересування, умови праці, доступ до послуг і плани на майбутнє. Самостійне ухвалення інвестиційних рішень могло створювати ілюзію активної участі у формуванні власного майбутнього. Навіть ризикована операція в такому разі сприймалася не лише як фінансовий крок, а як спосіб повернути собі частину контролю.
Криптовалюти як інвестиція з підвищеним ризиком
Цифрові активи традиційно вважають одним із найбільш волатильних напрямів інвестування. Вартість криптовалют може різко змінюватися під впливом новин, настроїв учасників ринку, регуляторних рішень, технологічних подій та загальної ситуації у світовій економіці. Потенційний прибуток у цьому сегменті супроводжується ризиком швидкої втрати значної частини вкладень.
Саме тому результати дослідження не варто трактувати як рекомендацію купувати криптовалюту після хвороби чи складного життєвого досвіду. Науковці зафіксували статистичний зв’язок, а не довели пряму причинно-наслідкову залежність. На рішення людини можуть одночасно впливати рівень доходу, фінансова грамотність, вік, доступ до інформації, професія, ставлення до технологій та особистий досвід інвестування.
Не виключено, що люди, які вже цікавилися цифровими активами, активніше звертали увагу на інформацію про криптовалюти під час пандемії. У такому разі COVID-19 міг не створити інтерес до ризикових інвестицій, а лише посилити вже наявну схильність. Також свою роль могли відіграти соціальні мережі, онлайн-спільноти та поширення історій про швидке збагачення на крипторинку.
Досвід пандемії міг підштовхнути деяких людей до думки, що надмірна обережність також має ціну. Якщо традиційні заощадження не встигають за зростанням вартості товарів і послуг, частина громадян починає шукати активи з вищим потенціалом прибутковості. Однак вища дохідність завжди означає і вищий рівень невизначеності. Без розуміння механізмів роботи ринку така стратегія може призвести до значних фінансових проблем.
Що відкриття означає для банків і фінансового ринку
Висновки дослідження можуть мати значення не лише для інвесторів, а й для банків, фінансових консультантів та розробників цифрових сервісів. Фінансова поведінка людей формується не тільки під впливом доходів і процентних ставок. Психологічний стан, відчуття небезпеки та пережиті кризові події також можуть змінювати готовність клієнта до ризику.
Для банків це означає необхідність уважніше оцінювати потреби клієнтів у періоди масштабних криз. Користувач, який раніше віддавав перевагу депозитам, після сильного стресу може почати цікавитися криптовалютами, акціями або іншими нестабільними інструментами. Водночас емоційні рішення не завжди відповідають реальним фінансовим можливостям людини. Тому зрозуміла інформація про ризики, комісії, волатильність і можливі втрати стає особливо важливою.
Для криптовалютної індустрії результати також мають подвійне значення. З одного боку, вони свідчать про те, що кризові події можуть стимулювати інтерес до цифрових активів. З іншого боку, саме в такі моменти користувачі можуть бути більш вразливими до необдуманих рішень, агресивної реклами та обіцянок гарантованого прибутку. Відповідальне інформування має залишатися важливішим за короткострокове залучення нових клієнтів.
Експерти з фінансової поведінки наголошують: незалежно від причин інвестування людина повинна оцінювати власну здатність пережити можливі збитки. Не варто вкладати у криптовалюту кошти, призначені для лікування, оренди житла, погашення боргів або базових витрат. Так само небезпечно ухвалювати рішення під впливом страху, ейфорії чи бажання швидко компенсувати попередні фінансові втрати.
Дослідження про зв’язок між COVID-19 і схильністю до криптовалют показує, наскільки складною є людська реакція на кризу. Одна й та сама подія може змусити одних людей зберігати гроші, а інших — шукати ризикові можливості. На фінансову поведінку впливають не лише раціональні розрахунки, а й емоції, відчуття часу, прагнення контролю та особисте сприйняття майбутнього.
Відкриття команди Пенченга Ванга не скасовує класичних принципів управління фінансами, але доповнює їх важливим психологічним аспектом. Щоб зрозуміти, чому люди вкладають кошти у криптовалюти, необхідно враховувати не тільки прибутковість активів, а й життєві обставини інвесторів. Пандемія COVID-19 стала масштабним випробуванням, яке, ймовірно, ще довго впливатиме на ставлення суспільства до грошей, ризику та цифрової економіки.