Тихон Гулевичук
Перші відгуки на новий фільм «Street Fighter» уже сформували доволі однозначне враження: стрічка має яскраві моменти, але загалом не виправдовує очікувань, які глядачі покладали на масштабну екранізацію легендарної відеогри. Критики розійшлися в оцінках окремих деталей, однак майже всі погоджуються щодо головної переваги картини. Нею стали сцени, виконані у стилі традиційної двовимірної анімації.
Нова кіноадаптація є вже третьою повнометражною ігровою версією франшизи, створеною для великого екрана. Вона намагається поєднати видовищні поєдинки, гумор, впізнаваних персонажів і драматичну історію суперництва. Проте саме сюжет, логіка подій і тональність фільму стали причинами найбільшої кількості претензій у рецензіях.
На момент появи перших оглядів картина отримала змішану реакцію професійних оглядачів. Частина критиків визнала, що фільм здатен розважити шанувальників яскравими героями, гучними сутичками та перебільшеною стилістикою, характерною для ігрового всесвіту. Водночас інші наголосили: за ефектною оболонкою не вистачає цілісної історії, переконливої мотивації персонажів і достатньо продуманого розвитку конфлікту.
Єдина деталь, яку хвалять майже всі
Найбільш позитивні відгуки отримали флешбеки, у яких творці відмовляються від ігрового кіно на користь двовимірної анімації. Ці епізоди розповідають про минуле Рю та Кена, допомагаючи пояснити їхні стосунки, внутрішні суперечності та шлях до майбутнього протистояння. На думку оглядачів, саме в таких фрагментах фільм демонструє чітке художнє бачення, якого часто бракує основній частині стрічки.
Анімаційні вставки вирізняються не лише зовнішньою красою. Вони мають інший темп, виразнішу композицію та серйозніший емоційний настрій. На тлі строкатих живих сцен ці фрагменти сприймаються як окремий, значно краще продуманий твір. Деякі критики навіть припустили, що повнометражний мультфільм у такій стилістиці міг би бути цікавішим і ціліснішим за ігрову версію.
Особливо відзначають те, що анімація дозволяє показати найскладніші моменти минулого героїв без надмірної прямолінійності. Спогади Рю та Кена набувають майже міфологічного вигляду, а їхня історія отримує емоційний масштаб, якого не завжди вдається досягти у сценах із живими акторами. Саме тому флешбеки називають найпереконливішим візуальним рішенням у всьому фільмі.
Видовищні бої не рятують слабкий сценарій
Попри прохолодну реакцію на сюжет, «Street Fighter» не можна назвати повністю невдалим видовищем. У фільмі є яскраві костюми, колоритні образи, гучні поєдинки та велика кількість відсилань до ігрової серії. Для глядачів, які приходять у кіно передусім за динамікою та фантастичними бойовими сценами, ця складова може стати достатньою причиною для перегляду.
Рю та Кен Мастерс опиняються втягнутими у Світовий турнір воїнів після того, як Чунь-Лі залучає їх до розслідування небезпечної змови. Героям доводиться зіткнутися не лише із зовнішніми противниками, а й із власним минулим. Турнір поступово перетворюється на значно масштабнішу загрозу, а особисті конфлікти персонажів переплітаються з боротьбою за майбутнє цілого світу.
Проблема полягає в тому, що сюжет намагається одночасно бути комедійним бойовиком, драмою про суперництво та масштабною пригодою. У результаті різні частини фільму не завжди працюють разом. Гумор може переривати напружені сцени, драматичні моменти не встигають отримати належний розвиток, а численні персонажі з’являються на екрані швидше як впізнавані ігрові образи, ніж як повноцінні учасники історії.
Оглядачі також звертають увагу на нерівномірний тон картини. Частина сцен свідомо перебільшує все, що відбувається, і це відповідає духу «Street Fighter». Проте в інших епізодах фільм прагне бути серйозним, показати травми героїв і наслідки давніх рішень. Перехід між цими режимами не завжди виглядає природно, через що емоційний вплив важливих моментів послаблюється.
Чого чекати глядачам від нового Street Fighter
Нова екранізація, найімовірніше, матиме різний вигляд для різних аудиторій. Фанати відеогри зможуть оцінити знайомих бійців, яскраву стилізацію та спробу перенести на екран характерні елементи франшизи. Для них фільм може стати веселою, нехай і недосконалою пригодою з улюбленими персонажами.
Водночас глядачі, які очікують ретельно написаної історії, глибокої драматургії та рівномірного темпу, можуть залишитися розчарованими. За відгуками критиків, стрічка часто покладається на впізнаваність бренду, візуальну енергію та акторську харизму, але не завжди пропонує переконливе пояснення власних подій. Саме тому її сприймають радше як барвистий атракціон, ніж як завершену історію у світі бойових мистецтв.
До акторського складу увійшли Ноа Сентінео, Ендрю Кодзі, Калліна Лян, Коді Роудс, Девід Дастмалчян, Ендрю Шульц, Ерік Андре, Відьют Джамвал, Джейсон Момоа, 50 Cent, Дон Лі та інші виконавці. Режисером картини став Кітао Сакурай. Така міжнародна команда відповідає масштабові франшизи, однак сама присутність відомих імен не змогла повністю переконати критиків у послідовності фільму.
Окремим питанням залишається комерційний результат. Стрічка виходить у кінотеатрах із високими фінансовими очікуваннями, а прогнозований старт оцінюють приблизно у 25–35 мільйонів доларів. Для великобюджетного проєкту цього може виявитися недостатньо, особливо якщо змішані відгуки зменшать інтерес широкої аудиторії. Водночас популярність назви «Street Fighter» і зацікавленість шанувальників відеоігор здатні підтримати картину на перших етапах прокату.
Прем’єра нового «Street Fighter» у кінотеатрах запланована на 16 жовтня 2026 року. Поки що головний висновок критиків звучить майже одностайно: найкраще фільм працює тоді, коли дозволяє собі бути анімаційним. Саме двовимірні флешбеки стали тією рідкісною складовою, яка поєднала стиль, емоції та ясне авторське бачення. Решта картини поки що сприймається як нерівна суміш ефектних боїв, яскравих образів і сценарних рішень, яким бракує потрібної точності.