Пономарьова Мар'яна
Фестиваль «Нове німецьке кіно» 2026 року представить українським глядачам п’ять помітних стрічок сучасного німецькомовного кінематографа. До програми увійшли володар «Золотого ведмедя» Берлінале, нова робота Павела Павліковського, фільм за участю Сандри Гюллер, масштабний кіноперформанс Юліана Розефельдта та документальна 3D-подорож Віма Вендерса світом архітектури.
32-й фестиваль «Нове німецьке кіно» відбудеться з 12 до 18 листопада у київських кінотеатрах «Жовтень» та «Кіно 42». Після київських показів фестивальна програма вирушить до Львова, Дніпра, Харкова та Чернівців. Дати проведення подій в інших містах організатори оголосять пізніше.
Цьогорічний фестиваль об’єднає авторське кіно, історичну драму, сатиричну притчу, документальний фільм про архітектуру та експериментальний кіноперформанс. Усі п’ять робіт демонструють різні грані німецького кіно: від розмови про політичний тиск і національну пам’ять до роздумів про владу грошей, культуру, міський простір і відповідальність митця.
«Нове німецьке кіно»: головні фільми програми
Фільмом-відкриттям стане «Берлінський герой» — остання робота Вольфґанґа Бекера, відомого передусім завдяки трагікомедії «Ґуд бай, Леніне!». Режисер працював над стрічкою разом з Акімом фон Боррісом, одним із творців серіалу «Вавилон-Берлін». У центрі сюжету опиняється журналіст, який прагне гучної сенсації та несподівано перетворює непримітного колишнього залізничника на національного героя.
За легендою, чоловік колись помилково перевів залізничні стрілки й у такий спосіб ненавмисно врятував 127 людей зі Східного Берліна. Історія, роздута пресою, приносить йому довгоочікувану славу, але разом із нею — постійний страх викриття. Драмеді досліджує природу публічного образу, механізми медійної маніпуляції та ціну популярності, яка виникла на основі випадковості.
Ще одна важлива подія фестивалю — «Жовті листи» Ількера Чатака, лауреата головної нагороди Берлінале. Фільм розповідає про професора та його дружину-акторку, які після невдалого перевороту отримують листи про звільнення. Причиною стають їхні переконання, що суперечать вимогам репресивної системи.
Подружжя опиняється перед складним вибором: підкоритися обставинам, аби зберегти роботу, статус і звичне життя, або залишитися вірними власним принципам. «Жовті листи» — це напружена історія про страх, гідність і поступове руйнування ілюзії безпеки. Через приватну драму героїв стрічка говорить про те, як політичний тиск проникає в університети, театри, родини та щоденне життя.
«Батьківщина» Павела Павліковського стала однією з найпомітніших прем’єр програми. Оскароносний режисер, автор фільмів «Іда» та «Холодна війна», цього разу звертається до історії Німеччини після Другої світової війни. За режисуру цієї історичної драми Павліковський отримав нагороду Каннського кінофестивалю.
Події розгортаються влітку 1949 року. Томас Манн разом із донькою Ерікою повертається із заслання до розділеної Німеччини. Між батьком і дочкою виникає суперечка про провину, культуру та поняття батьківщини. Тим часом дві новоутворені німецькі держави намагаються привласнити постать видатного письменника й використати його авторитет для формування власного образу.
Фільм Павліковського поєднує камерну сімейну драму з масштабним історичним тлом. Особисті конфлікти героїв віддзеркалюють суперечності цілої країни, яка намагається визначити себе після катастрофи, політичного розколу та морального краху.
Кіноперформанс Юліана Розефельдта та 3D-світ Віма Вендерса
Окреме місце в програмі посідає «Ейфорія» Юліана Розефельдта — автора відомого кінопроєкту «Маніфесто». Частину матеріалу для стрічки зняли в Києві за кілька днів до початку повномасштабного російського вторгнення. У роботі також брала участь трупа хореографа Раду Поклітару, завдяки чому фільм поєднує кінематографічну мову, пластику, театральність і танець.
«Ейфорія» постає як портрет мегаполіса, одержимого споживанням, прибутком і безперервним рухом. Таксисти, безхатченки, офісні працівники та інші мешканці міста виголошують сповіді про гроші, владу й залежність від матеріальних благ. Їхні монологи складаються в хор суперечливих голосів цивілізації, яка одночасно обіцяє комфорт і позбавляє людину відчуття сенсу.
Одним із найбільш сюрреалістичних образів стає тигр, який голосом Кейт Бланшетт співає осанну цивілізації серед спорожнілих супермаркетів. У цьому контрасті дикої природи, людської жадібності та занепалих просторів розкривається головна тема кіноперформансу — самознищення суспільства, що перетворило бажання на головний принцип існування.
Завершує основну програму документальний фільм «Зсередини назовні: архітектура Петера Цумтора» Віма Вендерса. Режисер, знаний за фільмами «Небо над Берліном» і «Париж, Техас», цього разу звертається до творчості Петера Цумтора — одного з найвпливовіших сучасних архітекторів та лауреата Прітцкерівської премії.
За допомогою 3D-технологій Вендерс створює ефект присутності, що дозволяє глядачам віртуально пройтися будівлями Цумтора. Камера показує архітектурні простори не лише як зовнішні форми, а і як живе середовище, сформоване світлом, матеріалами, тишею та рухом людей. Глядач може побачити будівлі очима їхніх мешканців і майстрів, які працювали над створенням кожної деталі.
Цей фільм досліджує, як архітектура впливає на наше сприйняття світу. Простір визначає ритм повсякденності, створює відчуття захищеності або відкритості, змінює спосіб взаємодії людини з іншими. Завдяки імерсивному формату документальна стрічка Вендерса перетворюється на своєрідний кінематографічний досвід, у якому важливими стають не лише факти, а й фізичне відчуття перебування всередині будівлі.
Спеціальна подія фестивалю
20 листопада в межах «Нового німецького кіно» відбудеться спеціальний показ німого класичного фільму «Фауст» Фрідріха Вільгельма Мурнау. Глядачам представлять новий саундтрек до стрічки, створений київською мисткинею undo despot.
Поєднання експресіоністської кінокласики та сучасної живої музики дасть змогу по-новому поглянути на фільм, створений майже століття тому. «Фауст» Мурнау залишається важливою частиною історії німецького кіно завдяки масштабній візуальній мові, похмурій атмосфері та образам, які продовжують впливати на кінематограф і сьогодні.
Фестиваль «Нове німецьке кіно» традиційно пропонує українській аудиторії не просто добірку прем’єр, а можливість побачити, чим живе сучасне кіно Німеччини та Європи. Цьогорічна програма особливо різноманітна: вона поєднує політичну драму, історичне кіно, сатиру, перформанс і документальне спостереження. Спільним для цих робіт є прагнення говорити про людину в часи суспільних змін — її страхи, переконання, пам’ять і пошук власного місця у світі.