Сергій Пономарьов
Україна та НАТО розробили дві моделі штучного інтелекту для потреб Сил оборони. Нові рішення мають допомогти військовим швидше оцінювати обстановку на полі бою, прогнозувати застосування російських безпілотників і точніше планувати артилерійські операції. Йдеться про технології, які можуть посилити роботу командирів та аналітиків без повної заміни людського контролю.
Окрему роль у цьому проєкті відіграє Об’єднаний центр аналізу, підготовки та освіти НАТО-Україна JATEC. Саме фахівці центру працюють над моделлю, здатною прогнозувати ймовірне використання російських дронів поблизу лінії бойового зіткнення. Система має аналізувати доступні дані, знаходити повторювані закономірності та завчасно попереджати про можливу активність безпілотників.
Як ШІ прогнозуватиме атаки дронів
Сучасна війна супроводжується постійним обміном великими масивами інформації. Дані надходять від розвідувальних підрозділів, засобів спостереження, наземних груп, безпілотних систем і командних пунктів. Людині складно одночасно обробити всі ці відомості, особливо в умовах обмеженого часу. Штучний інтелект може виконувати таку аналітичну роботу значно швидше.
Модель, яку розробляють Україна та НАТО, повинна визначати фактори, що можуть свідчити про підготовку або активізацію дронових атак. Серед них можуть бути зміни інтенсивності застосування безпілотників, особливості роботи противника на конкретній ділянці, час доби, погодні умови, характер попередніх ударів та ситуація поблизу позицій українських військ. На основі сукупності ознак система формуватиме прогноз для військових фахівців.
Важливо, що йдеться не про автоматичне ухвалення бойових рішень, а про підтримку командування. ШІ може запропонувати ймовірні сценарії, визначити ділянки підвищеного ризику та допомогти розставити пріоритети. Остаточна оцінка обстановки й рішення щодо дій залишатимуться за уповноваженими військовослужбовцями.
Прогнозування атак дронів особливо важливе через масштаб і різноманітність безпілотних систем, які використовує росія. Йдеться про розвідувальні апарати, ударні дрони, баражувальні боєприпаси та засоби, що можуть коригувати вогонь. Навіть коротке попередження про ймовірну активність безпілотників здатне дати підрозділам додатковий час для зміни позицій, маскування, посилення спостереження або підготовки засобів протидії.
Штучний інтелект для артилерійського планування
Другою важливою складовою проєкту є автоматизація планування артилерійських операцій. Артилеристи мають враховувати координати цілі, тип озброєння, доступні боєприпаси, дальність ураження, рельєф, погодні умови, ризики для цивільного населення та ймовірну зміну ситуації на полі бою. ШІ може допомогти об’єднати ці параметри в єдину аналітичну систему.
Завдяки цьому командні пункти зможуть швидше порівнювати різні варіанти дій і визначати найбільш доцільний порядок використання артилерійських підрозділів. Автоматизовані розрахунки також можуть зменшити навантаження на військових спеціалістів, скоротити час підготовки планів і знизити ризик технічних помилок під час обробки інформації.
Технологія не повинна сприйматися як повністю автономна система ведення вогню. Її призначення полягає у швидкому опрацюванні даних і підготовці рекомендацій. Людський контроль необхідний для перевірки інформації, оцінки наслідків та відповідності рішень бойовій обстановці. Такий підхід дає змогу поєднати переваги алгоритмів із досвідом українських військових.
Для ефективної роботи моделі потрібні якісні та актуальні дані. Система має навчатися на інформації, яка відображає реальні умови бойових дій, особливості різних типів безпілотників і тактику противника. Водночас дані повинні бути захищені, адже витік відомостей про роботу алгоритмів, джерела інформації або розташування підрозділів може створити додаткові ризики.
Що розробка означає для Сил оборони
Спільний проєкт України та НАТО демонструє, що штучний інтелект поступово стає частиною сучасної системи оборони. Його використання може охоплювати не лише прогнозування атак дронів і планування артилерійських операцій, а й аналіз розвідданих, логістику, управління ресурсами та оцінювання загроз. Водночас кожен напрям потребує окремої перевірки, адаптації та захисту.
Для України така співпраця має практичне значення. Українські військові щодня працюють в умовах швидкої зміни тактики, масштабного застосування безпілотників і високої інтенсивності бойових дій. Алгоритми, створені з урахуванням цього досвіду, можуть бути кориснішими за універсальні рішення, які не враховують специфіку війни.
Розробка моделей також може посилити взаємодію між Україною та країнами НАТО. Єдині підходи до обробки даних, планування операцій і оцінювання загроз полегшують обмін досвідом та сприяють сумісності оборонних систем. Це особливо важливо в умовах, коли безпілотні технології швидко змінюються, а противник постійно шукає нові способи обходу захисту.
Водночас штучний інтелект не є гарантією абсолютного прогнозу. Алгоритм може помилятися через неповні дані, навмисну дезінформацію, зміну тактики противника або нетипову ситуацію. Тому результати роботи моделі мають перевірятися фахівцями, а її висновки повинні розглядатися як інструмент для ухвалення рішень, а не як безумовна команда.
Очікується, що подальше вдосконалення таких систем дозволить швидше виявляти загрози та ефективніше використовувати наявні ресурси. Для Сил оборони це може означати більш оперативну реакцію на дронові атаки, точніше планування артилерійської підтримки й кращу координацію підрозділів. Проєкт JATEC показує, як військовий досвід України та технологічні можливості НАТО можуть об’єднуватися для створення рішень, орієнтованих на реальні потреби фронту.