Зоряна Білокрай
Російський військово-промисловий комплекс продовжує використовувати іноземну електроніку для створення систем, призначених для застосування у війні проти України. Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальний склад завадозахищених навігаційних модулів «Комета», які російські війська встановлюють на безпілотники та інші засоби ураження. Йдеться про десятки компонентів іноземного виробництва, значна частина яких походить зі США.
За даними розвідки, для виготовлення російських модулів «Комета» використовують 37 іноземних електронних компонентів. Із них 28 деталей, тобто понад три чверті загального переліку, виробили американські компанії. Це свідчить про те, що навіть під дією міжнародних санкцій росія зберігає доступ до критично важливої мікроелектроніки, необхідної для виробництва сучасного озброєння.
Модуль «Комета» призначений для підвищення стійкості навігації до роботи українських засобів радіоелектронної боротьби. Його застосування дає змогу російським безпілотникам краще орієнтуватися в умовах активного придушення супутникового сигналу. Саме тому такі вироби мають особливе значення для російської армії, яка широко використовує ударні та розвідувальні дрони на фронті й для атак по українських містах.
Які компоненти виявила українська розвідка
Оприлюднений перелік демонструє, наскільки складним є ланцюг постачання російської військової електроніки. У складі «Комет» використовують мікросхеми, контролери, перетворювачі, підсилювачі, генератори сигналів та інші елементи, що відповідають за обробку навігаційних даних, стабільність роботи й захист від перешкод. Кожен із цих компонентів може бути невеликим за розміром, однак саме їх поєднання формує функціональність готового модуля.
За інформацією ГУР, у виробничо-постачальницькому ланцюгу задіяні 28 підприємств. Серед них є компанії, які виготовляють електронні деталі, посередники, постачальники та структури, пов’язані зі складанням готових виробів. Така кількість учасників свідчить, що росія не обмежується прямими закупівлями, а використовує розгалужену систему посередників і закордонних каналів для отримання потрібної продукції.
Окремо українська розвідка встановила 13 одиниць іноземного обладнання, на якому збирають навігаційні модулі «Комета». Це обладнання може застосовуватися для монтажу мікросхем, контролю якості, тестування плат, калібрування електроніки та перевірки готових виробів. Отже, йдеться не лише про залежність російського виробництва від імпортних деталей, а й про використання закордонної технічної бази на різних етапах складання.
Наявність американських компонентів у російській зброї не обов’язково означає їхнє пряме постачання до росії. Частина продукції могла потрапляти до країни через треті держави, посередницькі фірми або мережі паралельного імпорту. Саме такі схеми дають змогу обходити експортні обмеження та приховувати кінцевого отримувача високотехнологічної продукції.
«Комета» як відповідь росії на українські РЕБ
Україна активно розвиває та застосовує засоби радіоелектронної боротьби, які створюють перешкоди для супутникової навігації та каналів керування безпілотниками. У таких умовах звичайні навігаційні системи можуть втрачати точність або повністю припиняти роботу. Російські розробники намагаються компенсувати цей недолік за допомогою спеціальних антенних систем і модулів, здатних приймати сигнал навіть під впливом потужних перешкод.
Модулі «Комета» належать до ключових елементів такої технології. Їх встановлення на безпілотники підвищує ймовірність збереження навігації під час польоту в зоні дії українських РЕБ. Це може впливати на точність маршруту, здатність дрона досягати заданого району та ефективність застосування боєприпасу. Водночас наявність захищеної навігації не робить російські безпілотники невразливими, адже проти них можуть застосовуватися інші засоби протиповітряної оборони, вогневого ураження та радіоелектронного придушення.
Поширення таких модулів означає, що росія системно вдосконалює свої ударні безпілотники. Якщо раніше основний акцент робили на кількості запусків і низькій вартості виробництва, то тепер дедалі більшого значення набувають стійкість до перешкод, точність навігації та здатність працювати в умовах протидії. Саме тому дані про склад «Комет» мають важливе значення для оцінки можливостей російського ВПК.
Виявлення конкретних компонентів також допомагає зрозуміти, які вузли можуть бути критичними для російського виробництва. Обмеження доступу хоча б до частини таких деталей або обладнання здатне ускладнити складання, знизити темпи випуску та змусити російських виробників шукати менш надійні заміни. Водночас для ефективного контролю необхідно відстежувати не лише безпосередніх покупців, а й усі ланки постачання, включно з компаніями-посередниками.
Масштаби виробництва російських модулів
Масштаб замовлень демонструє, що «Комета» не є одиничним або експериментальним виробом. Лише у 2026 році російський військово-промисловий комплекс замовив понад 100 тисяч таких модулів різних модифікацій. Такий обсяг свідчить про намір масово оснащувати ними безпілотники та, ймовірно, інші системи, для яких важлива стабільна супутникова навігація.
Для України це означає необхідність постійно адаптувати тактику застосування РЕБ. Російські виробники можуть змінювати конструкцію модулів, оновлювати програмне забезпечення, комбінувати різні типи антен і шукати нові технологічні рішення. Тому протидія «Кометам» має передбачати не одноразове налаштування засобів придушення, а безперервний аналіз характеристик ворожих систем і швидке впровадження технічних змін.
Оприлюднення переліку компонентів має також санкційний і розвідувальний ефект. Воно дозволяє ідентифікувати продукцію, яка може використовуватися у військових цілях, та звернути увагу на компанії, залучені до її виробництва або переміщення. Для міжнародних партнерів такі дані можуть стати основою для посилення експортного контролю, блокування каналів обходу санкцій і перевірки підозрілих поставок.
Російська залежність від іноземної електроніки залишається однією з ключових вразливостей її оборонної промисловості. Попри спроби налагодити власне виробництво, росія продовжує потребувати імпортних мікросхем, обладнання та технологій. Історія з модулями «Комета» показує, що сучасна зброя може збиратися в росії, але її технологічна основа значною мірою формується за межами країни.
Водночас оприлюднені ГУР дані дають змогу краще оцінити загрозу для України. Понад 100 тисяч замовлених модулів означають потенційне збільшення кількості завадозахищених безпілотників у російському арсеналі. Проте розкриття компонентної бази, виробників і обладнання створює можливості для цілеспрямованого тиску на весь ланцюг постачання. У результаті боротьба з російськими дронами відбувається не лише на полі бою, а й на рівні технологій, логістики та міжнародного контролю.