Тиждень тиші чи нова пастка путіна: чим може обернутися «енергетичне перемир’я» для України

Тижневе «енергетичне перемир’я» може обернутися масованими атакам. У публічному просторі пропозиція про тимчасове припинення ударів по енергетичній інфраструктурі подається як крок до зменшення страждань цивільного населення та стабілізації постачань електроенергії й тепла. Однак історія та сучасна гібридна війна показують: кожна пауза має свою ціну, якщо її ініціатор — держава, яка системно використовує енергетику як зброю. Передбачити, чим може обернутися така ініціатива для Україна, — означає зважити як потенційні вигоди, так і серйозні ризики.

Можливі ризики та сценарії маніпуляції

Перший ризик полягає в ілюзії безпеки. Якщо супротивник, як-от путін або його військово-політичне керівництво, оголосить перемир’я, це може дати змогу провести приховану підготовку до масштабної операції: накопичення боєприпасів, ремонт та переналаштування високоточної зброї, перебазування підрозділів. Пауза в обстрілах енергетичних об’єктів може змусити опонента знизити рівень боєготовності або переглянути розташування дахів оборони, що зробить критичні об’єкти більш вразливими після її завершення.

Другий сценарій — використання перемир’я як ширми для кібернападів і диверсій. Поки увага суспільства й оперативні ресурси спрямовані на підтримку стабільності мереж, противник може нарощувати кібератаки на системи управління, резервні джерела живлення та логістичні ланцюги, готуючи «моментальний» удар у найбільш несподіваний момент.

Третій ризик — дипломатичний та інформаційний тиск. Оголошення тимчасового припинення ударів може слугувати інструментом для послаблення міжнародної підтримки, створення сумнівів у правоті тієї сторони, яка потерпає, або для виманювання поступок під виглядом гуманітарної необхідності. Це особливо небезпечно в умовах, коли енергетична інфраструктура не має достатніх резервів і залежить від імпортованих компонентів.

Як саме може розвинутися атака після паузи

Найбільш імовірна тактика — комбінована операція: високоточні ракети або дрони по значущих вузлах енергомережі, одночасно з кібердіями проти SCADA-систем та доставкою диверсійних груп через тимчасові коридори. Така синхронність дозволяє завдати максимального руйнування і зламати резервні сценарії відновлення енергопостачання. Інший варіант — серія серійних, але розосереджених ударів по підстанціях та тепломережах, що ускладнює координацію ремонту і збільшує час без опалення в містах.

Не можна виключити і економічного шантажу: зупинка поставок палива, блокування постачань комплектуючих або тиск на транзитні маршрути. Це створює умови для хронічної нестабільності, навіть якщо безпосередньо великої ударної хвилі після перемир’я не відбудеться.

Що робити Україні та міжнародним партнерам

По-перше, будь-яке перемир’я має бути прозорим і контрольованим. Необхідні незалежні механізми моніторингу з залученням міжнародних спостерігачів, які матимуть доступ до критичних об’єктів і звітності про переміщення техніки. По-друге, треба негайно посилити резервну інфраструктуру: мобільні генератори, автономні джерела живлення у лікарнях та соціальних закладах, запасні лінії живлення для ключових вузлів.

По-третє, слід активізувати кіберзахист і тренування персоналу з реагування на масштабні інциденти. Навіть під час перемир’я важливо не знижувати рівень пильності: постійне тестування планів реагування, навчальні відпрацювання сценаріїв і оперативне оновлення захисту мереж зменшать шок від раптових атак.

По-четверте, міжнародна координація допоможе не лише в моніторингу, але й у швидкому технічному відновленні. Партнери повинні мати механізми екстреної поставки обладнання та запчастин, а також фінансові інструменти для прискореного ремонту енергетичних активів.

Нарешті, інформаційна політика має бути активною: пояснення громадянам реальних ризиків і алгоритмів дій під час можливих атак знижує паніку й дозволяє зберегти соціальну стабільність. Підкреслення, що навіть часова «тиша» не означає повної безпеки, допоможе уникнути помилкових рішень на місцях.

Підсумовуючи, пропозиція про тимчасове припинення ударів по енергетичних об’єктах може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Ключове питання — хто контролює умови, моніторинг і готовність до швидкої реакції. Україна та її партнери повинні підходити до таких ініціатив обережно, з розумінням потенційної ризикованої гри зі сторони противника, і готуватися до всіх сценаріїв, щоб мінімізувати збитки та зберегти життєзабезпечення населення.