Ексголова ТЦК на Закарпатті: €240 тис. і 4 квартири

Перед звільненням колишній начальник відділу Мукачівського РТЦК подав офіційну декларацію, яка привернула увагу громадськості й антикорупційних органів. У документі, що був оприлюднений у реєстрі декларацій, зафіксовано суттєві активи й грошові кошти, які викликають питання щодо походження майна за період служби у військових комісаріатах і територіальному центрі комплектування. Нижче — детальний розбір декларації, можливі пояснення та правові наслідки.

Згідно з поданою декларацією, Сергій Іванина, який обіймав посаду начальника відділу Мукачівського РТЦК, зазначив суму близько 240 тис. валюти на банківських рахунках та в готівковому еквіваленті, а також володіння чотирма житловими приміщеннями. Такі дані стали предметом суспільного обговорення, оскільки за понад десять років служби в системі військових комісаріатів і територіальних центрів комплектування офіційна заробітна плата військового службовця суттєво відрізняється від рівня накопичень, які вказані в декларації.

Варто зауважити, що оприлюднення декларацій є нормою в рамках законодавства про запобігання корупції. Декларація має містити правдиву інформацію про доходи, витрати, грошові збереження, цінне рухоме й нерухоме майно. Сам факт володіння кількома квартирами не є автоматично протиправним, але викликає питання щодо джерел фінансування їх придбання та відповідності майнового стану службовцю, зайнятому державною посадою.

Заявлені активи включають: банківські депозити й готівку на суму близько 240 тис. валюти, право власності на 4 квартири, а також інші можливі доходи, які згадані в декларації. У публічних записах також згадується ім’я Сергій Іванина та його тривала кар’єра в Мукачівському РТЦК. Основні питання, які постають у суспільства й експертів, такі:

- Чи відповідає сукупність задекларованих активів офіційним доходам за весь період служби?- Яким чином були придбані 4 квартири: за власні заощадження, у спадщину, як подарунок, через інвестиції чи з інших джерел?- Чи відображені у декларації всі доходи, включно з можливими додатковими джерелами (консультації, бізнес, інвестиції)?- Чи будуть за фактом оприлюднення перевірки з боку антикорупційних органів або фінансової інспекції?

Експерти радять звернути увагу на декларацію не лише формально, а й у контексті поточних стандартів прозорості державних службовців. Якщо джерела походження коштів підтверджені документально — це знімає частину підозр; якщо ні — можуть виникнути підстави для розслідування.

Оприлюднення таких даних традиційно викликає запит на пояснення від зацікавлених інституцій. Антикорупційні органи та правоохоронні структури мають повноваження ініціювати перевірку відповідності задекларованих даних реальним джерелам доходів. У разі виявлення невідповідностей можливі адміністративні або кримінальні наслідки, залежно від обсягу й характеру порушень. Натомість у разі підтвердження легальності придбань і походження коштів — питання закриваються, а увага суспільства зосереджується на вдосконаленні прозорості механізмів декларування.

Громадськість на Закарпатті та в регіональних медіа вимагає підвищеної прозорості, зокрема публікації довідок про походження коштів, договорів купівлі-продажу та інших підтверджуючих документів. Журналісти також звертають увагу на те, що подібні випадки мають системний характер у низці регіонів, що підкреслює потребу у вдосконаленні контролю за майновими деклараціями посадовців.

Юридичні фахівці наголошують на важливості процедури: перевірка має проводитися в межах закону, з дотриманням прав людини та презумпції невинуватості. Паралельно громадські активісти наполягають на швидкому і публічному оприлюдненні результатів перевірок, щоб уникнути спекуляцій і спростувати або підтвердити підозри.

Підсумовуючи, випадок із задекларованими активами колишнього начальника відділу Мукачівського РТЦК — приклад того, як питання прозорості та підзвітності стають важливим інструментом контролю державних службовців. Незалежно від остаточних висновків перевірок, суспільний інтерес до правильності декларування підкреслює потребу у постійному вдосконаленні механізмів контролю та відкритості інформації про майно посадовців.