$1 за постріл: Нідерланди будують перший у Західній Європі завод лазерної зброї

Нідерланди розпочинають реалізацію проєкту, який може змінити підхід європейських армій до боротьби з безпілотниками. Наприкінці вересня державний секретар Міністерства оборони Нідерландів Дерк Босвейк підписав лист про наміри з австралійською компанією Electro Optic Systems (EOS). Документ відкриває шлях до створення на території країни виробництва лазерних систем протиповітряної оборони.

Йдеться не лише про закупівлю готового озброєння. Нідерланди планують організувати локальне виробництво, що зробить їх першою державою Західної Європи, яка розгортає власну промислову базу для випуску бойових лазерних комплексів. Проєкт має посилити захист військових об’єктів, критичної інфраструктури та цивільних територій від дронів різних типів.

Лазерна зброя проти головної загрози сучасного поля бою

Безпілотники стали одним із найдоступніших і водночас найнебезпечніших видів озброєння. Невеликі розвідувальні апарати, ударні дрони та баражувальні боєприпаси можуть коштувати відносно недорого, але завдавати значних збитків. Для їхнього знищення традиційно застосовують ракети або зенітні гармати, однак такий підхід не завжди є економічно виправданим.

Вартість однієї ракети-перехоплювача може у багато разів перевищувати ціну безпілотника. У разі масованої атаки це створює проблему виснаження запасів боєприпасів і значного навантаження на оборонний бюджет. Лазерна система працює за іншим принципом: вона використовує сфокусований промінь енергії, щоб нагріти корпус, електроніку або ключові елементи літального апарата до критичного рівня.

Саме тому в обговоренні нового нідерландсько-австралійського проєкту фігурує символічна оцінка «$1 за постріл». У цьому випадку йдеться не про ціну всієї системи та її обслуговування, а про орієнтовну вартість енергії для одного ураження цілі. Якщо комплекс має достатній запас електроенергії, кожен наступний постріл може обходитися значно дешевше за використання зенітної ракети.

Економічна перевага особливо важлива під час відбиття атак, у яких одночасно задіяні десятки або сотні безпілотників. Лазер не потребує традиційного боєкомплекту, його «постріли» не займають місця на складах, а система може швидко переходити від однієї цілі до іншої. Це робить спрямовану енергетичну зброю перспективним елементом багаторівневої протидронової оборони.

Що передбачає домовленість Нідерландів та EOS

Підписання листа про наміри є важливим політичним і промисловим сигналом. Воно демонструє, що Нідерланди розглядають лазерну зброю не як експериментальну технологію, а як майбутній серійний інструмент для потреб оборони. Австралійська Electro Optic Systems має компетенції у сфері оптико-електронних систем, спостереження, наведення та розробки технологій для ураження повітряних цілей.

Передбачається, що співпраця може охопити перенесення частини виробничих процесів до Нідерландів, підготовку спеціалістів, розвиток ланцюга місцевих постачальників і подальше обслуговування комплексів усередині країни. Для нідерландської промисловості це можливість отримати доступ до одного з найбільш перспективних напрямів оборонних технологій.

Локальне виробництво також має стратегічне значення. Воно зменшує залежність від поставок готової техніки з-за кордону, скорочує терміни ремонту й модернізації та дає змогу швидше адаптувати системи до нових типів загроз. Крім того, у перспективі Нідерланди можуть стати одним із центрів виробництва лазерних протидронових комплексів для інших європейських держав.

Однак шлях від листа про наміри до повноцінного заводу буде тривалим. Потрібно визначити обсяги фінансування, місце розташування виробничих потужностей, технічні характеристики майбутніх систем і правила їхнього застосування. Окремим завданням стане інтеграція лазерної зброї з радарами, засобами радіоелектронної боротьби, командними пунктами та іншими компонентами протиповітряної оборони.

Переваги та обмеження бойових лазерів

Головна перевага лазерної зброї полягає у високій точності. Промінь рухається зі швидкістю світла, а оператор може утримувати його на обраній цілі протягом необхідного часу. На відміну від ракети, лазер не має окремого боєприпасу, не залишає уламків від перехоплювача та не потребує складної процедури перезаряджання після кожного пострілу.

Ще одна перевага — потенційно низька собівартість ураження. Після розгортання інфраструктури витрати значною мірою пов’язані з виробництвом електроенергії, технічним обслуговуванням і ресурсом оптичних компонентів. Це дозволяє використовувати систему проти недорогих цілей без постійного витрачання дорогих ракет.

Водночас лазерна зброя не є універсальною заміною всім традиційним засобам ППО. Ефективність променя залежить від потужності комплексу, дальності, часу утримання на цілі та стану атмосфери. Туман, дощ, сніг, пил або густий дим можуть розсіювати енергію та зменшувати дальність дії. На результат також впливають маневреність дрона, його матеріали, швидкість польоту та наявність захисних покриттів.

Через це лазерні комплекси, найімовірніше, працюватимуть у складі комбінованої оборонної мережі. Радари виявлятимуть повітряні об’єкти, оптико-електронні системи підтверджуватимуть ціль, а командний пункт визначатиме оптимальний спосіб її знищення. Проти частини безпілотників можна буде застосувати лазер, тоді як складніші або віддалені цілі перехоплюватимуть ракети, гармати чи засоби радіоелектронної боротьби.

Поява першого у Західній Європі заводу лазерної зброї стане важливим кроком для оборонної промисловості регіону. Нідерланди прагнуть не просто придбати нову технологію, а створити умови для її розвитку, масштабування та подальшого експорту. Якщо проєкт буде реалізований, європейські країни отримають додатковий інструмент протидії безпілотникам, а сама лазерна зброя з експериментальної розробки поступово перетвориться на штатний компонент сучасної системи ППО.